31 травня, напередодні дня пам'яті священномученика Олександра, архієпископа Харківського, святителя Вінницького, митрополит Вінницький і Барський Симеон разом з духовенством звершив вечірнє богослужіння з полієлеєм у Спасо-Преображенському кафедральному соборі міста Вінниці. Після полієлею Архіпастир звернувся до присутніх з проповіддю, у якій коротко нагадав житіє першого вінницького архієрея. Також Владика помазав духовенство і вірян святим єлеєм. Під час богослужіння усі мали змогу молитовно вклонитись іконі святого Олександра з часточкою його мощей.

Довідка:

Священномученик Олександр (Петровський), архієпископ Харківський, перший вінницький архієрей.

(23 серпня 1851 року – 24 травня 1940 року)

Перший архієрей Вінницької єпархії (утворена 7 вересня 1933 року) Під час проживання у Вінниці потайки вночі звершував богослужіння у Воскресенській церкві, бо інші храми на той час вже були закриті.

Через утиски влади був змушений переїхати до Літина, а потім у Хмільник.

Особливо дбав про поліпшення народного співу. «Співайте всі!» - звертався він до народу, і всі, хто моляться, разом з хором співали відомі молитви всеношної або Літургії.

Владика часто говорив про спів під час прохальної ектенії: «Та ви й людину не будете так просити, щоб він подав! Хіба так холодно просять? Співайте всі: «Подай, Господи!» І коли тисячний натовп єдиними устами, єдиним серцем починав співати, - така молитва звучала в храмі, про яку зараз мало хто й уявляє.

Товариськість, жвавість характеру, сердечна м'якість поєднувалися у святого з мудрістю, вмінням легко вирішувати конфлікти, мирити і надихати людей.

20 травня 1937 року архієпископу Олександру довірене управління Харківською єпархією. Тут він швидко здобув загальну любов.

20 червня 1938 року архієпископ Олександр був заарештований УНКВС за звинуваченням у контрреволюційній пропаганді та агітації, і засуджений до 10 років тюремного ув'язнення. Але у в'язниці він був недовго: 24 травня 1940 року у віці 89 років його життя закінчилося. Ймовірно, він був задушений.

Владика був похований за Холодною горою на кладовищі села Залютино. Протягом багатьох років могила святого була місцем молитви і паломництва.

З 1993 року мощі священномученика Олександра перебувають у Благовіщенському соборі м. Харкова, разом із мощами святителя Мелетія та святителя Афанасія Лубенського (Пателларія), патріарха Константинопольського.

Пам'ять святителя Олександра святкується тричі: 24 травня, перенесення мощей, 12 листопада - шанування святителя Олександра приурочено до святкування Озерянської ікони Божої Матері. Також його пам'ять відзначається 1 червня - разом з усіма мучениками Слобідського краю.

Прес-служба Вінницько-Барської єпархії ПЦУ

Читайте наші новини у Telegram, Viber та WhatsApp

Повернутися