Преподобний Аліпій Печерський, один з перших і кращих іконописців Київської Русі, постриженик преподобного Никона (пам'ять 23 березня), з молодих років трудився в Києво-Печерському монастирі. Іконописанню він навчався у грецьких майстрів, які з 1083 р. прикрашали Печерську церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Преподобний Аліпій писав ікони даром. Якщо дізнавався, що в якійсь церкві ікони занепали, брав їх до себе і поправляв безкорисливо. Якщо ж траплялося, що йому платили за працю, преподобний одну частину витрачав на придбання матеріалів для іконописання, другу роздавав убогим і лише третю залишав собі. Преподобний Аліпій ніколи не був лінивим і залишав іконописання тільки заради Божественної служби. Він був висвячений в сан ієромонаха і відомий даром чудотворення ще за життя: преподобний Аліпій зцілив киянина, який страждав на проказу і гниття тіла, намастивши рани хворого фарбами, приготовленими для писання ікон. Багато ікон, написаних преподобним Аліпієм, прославилися як чудотворні. Відомі деякі випадки, коли ангели Божі допомагали йому в святій справі писання ікон. Один киянин, побудувавши церкву, доручив двом печерським ченцям замовити для неї ікони. Ченці приховали гроші і нічого не сказали преподобному Аліпію.
Прочекавши довгий час виконання замовлення, киянин звернувся до ігумена зі скаргою на преподобного, і тут тільки виявилося, що він і не чув про замовлення. Коли принесли дошки, дані замовником, виявилося, що на них вже написані прекрасні лики. Коли згоріла побудована для ікон церква, всі ікони залишилися цілими.
Іншим разом ангел написав ікону на честь Успіння Пресвятої Богородиці, коли преподобний Аліпій лежав у передсмертній хворобі. Той же ангел прийняв душу преподобного Аліпія (помер 17 серпня не пізніше 1114 року). Він був похований в Ближніх печерах (пам'ять Собору 28 вересня). У правої руки святого Аліпія три перші пальці складені в єдине, а два останніх пригнуті до долоні в такому молитовному осіненому себе хресним знаменням помер преподобний.