Преподобний Косма був родом з Єрусалима, в дитинстві він став круглим сиротою. Але, малим Космою, за волею Божою, почав опікуватися один вельможа з Дамаска. Тим вельможею був батько преподобного Іоана Дамаскіна (його пам'ять вшановуємо 4 грудня). Косма та Іоан зростали разом, а навчав їх монах, також Косма, родом з Італії, якого батьки Іоана викупили з неволі в агарян.
У 732 року Іоан і Косма прийняли постриг в Єрусалимському монастирі святого Сави. Близько 743 року преподобний Косма був висвячений на єпископа Маюмського, замість замученого мусульманами єпископа преподобного Петра.
Саме святий Косма найбільше заохочував святого Іоана Дамаскіна до оборони Христової віри в часи іконоборства. Подібно, як преподобний Іоан, преподобний Косма також укладав пречудесні пісні і канони (канон - дев'ять пісень, укладених згідно зі встановленим правилом, на честь свят Господських, Богородичних і святих). У грецькій службі на честь преподобного Косми Маюмського говориться, що ніхто не дорівняється йому і преподобному Іоану в укладанні пісень. А в найдавнішій слов'янській, ще писаній від руки службі на честь преподобного Косми говориться, що був він смиренномудрий і покірний, поштивий і лагідний, цнотливий і праведний, простий і чистий. Бог явив його святителем, і він пас стадо своє на траві, зрошеній спасительними водами. Жив він у стриманості, чуванні і пості, в смиренномудрості і в покорі, славний і збагачений даром провидіння. Його пісні, як мед солодкі, прославили Христове хрещення, Стрітення і відпущення з життя земного святого Симеона Боговидця, воскресіння Лазаря, Тайну вечерю, на якій Христос установив таїнство Євхаристії, далі страсті Господні, поховання, Воскресіння і Вознесення Господа.
Помер преподобний Косма в глибокій старості близько 781 року.