24 грудня
2016 р.
Різдвяне послання митрополита Вінницького і Барського Симеона духовенству, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви Вінницької єпархії

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

І сказав їм Ангел: не бійтеся; я сповіщаю вам 
велику радість, яка буде всім людям (Лк. 2, 10)

Всечесні отці, дорогі брати і сестри!

Ці слова промовив Ангел, звертаючись до простих, але щирих серцем віфлеємських пастушків тієї ночі, яка започаткувала нову еру в духовній історії людства: «…бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, який є Христос Господь; і ось вам ознака: ви знайдете сповите немовля, Яке лежатиме в яслах». Підкоряючись волі Господній і дивуючись усьому побаченому та почутому, пастухи поспішили вклонитись Божому Немовляті. Не знали вони тоді, що саме їх, приголомшених і збентежених явленням воїнства небесного, запросив Господь стати першими свідками Свого пришестя у світ. У вигляді беззахисної дитини перед пастушками постав Творець всесвіту, дивний Цар, Який прийшов послужити людям і приніс на землю Свій мир і євангельські закони, що перевершують будь-яке людське розуміння. Минають тисячоліття, а чудо Різдва Христового щороку об’єднує мільярди людей в єдину християнську родину, навчає знову і знову осмислювати сутність своєї віри, а також нагадує про те, що лежить в основі нашої різдвяної духовної радості.

Кожен християнин у духовному піднесенні цими днями віддає належну честь і славу Народженому Богові. Одні, смиренно несучи свій життєвий хрест, вклоняються Йому разом із пастушками, інші, дякуючи Спасителю за всі благодіяння, разом з Ангелами славословлять Його, деякі ж разом із волхвами приносять Богу в дар справи милосердя. А як ми, дорогі браття і сестри, радіємо, прославляючи Народженого Бога? Чи не обмежується у нас ця радість лише зовнішнім виконанням обрядів і взаємними привітаннями?

Сьогодні, як ніколи, нам слід подбати про те, щоб вимолити собі у Христа Спасителя чисту і світлу різдвяну радість. Тільки вона зможе дати нам духовні сили і мужність для перенесення всіх скорбот і спокус, які зустрічає сучасна людина на своєму життєвому шляху, та навчить, за словами апостола, «перемагати зло добром». І саме вона допоможе нам реалізувати в житті найголовнішу заповідь християнства: «Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного…По тому знатимуть усі, що ви мої учні, якщо матимете любов між собою». Навчитися ділити духовну радість і полум`яну любов свого віруючого серця з ближніми – основна мета життя християнина. Основою ж цієї радості є наша особиста зустріч з Народженим Богом. 

Можливо, саме тому наші благочестиві предки змогли по-християнські перенести усі випробування, крізь які вів їх непростий історичний шлях, тому що наприкінці цього шляху вони завжди бачили світло Віфлеємської зірки і жили в постійному очікуванні зустрічі зі своїм Спасителем. Для того, щоб пригадати, крізь які потрясіння, особливо впродовж ХХ століття, пройшли попередні покоління християн, гідно несучи перед собою знамено віри, і що відбувається тоді, коли людина нехтує законами Євангелія, 2017 рік оголошується в нашій єпархії Роком історичної пам’яті. 

Всечесні отці, браття і сестри! Вітаючи всіх вас із Різдвом Христовим та Новоліттям, молитовно бажаю вам здоров’я, радості, добра, родинного тепла, миру з Богом і порозуміння з ближніми. Зичу вам духовної наснаги та нових звершень на життєвій ниві. Щиро благаю милосердного Бога, щоб чисте світло православної віри завжди було нашим дороговказом в особистому і суспільному житті.

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

СИМЕОН
Митрополит Вінницький і Барський
Вінниця, Різдво Христове, 2016/2017 рр.