6 квітня
2017 р.
Незбагненна тайна Благовіщення
Постав зі страхом святий Архангел перед Тією, Кого Бог обрав з усього роду людського, постав із дивним, незвичайним привітанням: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою!» Благодатною назвав... Кого з жінок називали колись благодатною – а Її назвав святий Ангел повною благодаті...

Її уста завжди були закарбовані печаткою благодатного і святого мовчання. Коли народився від Неї у печері віфлеємській Той, про Кого тепер віщав Архангел, коли виповнилося дивне пророцтво, Вона теж мовчала, не виказувала радості чи тріумфу, і коли прийшли вівчарі, а пізніше волхви зі Сходу на поклоніння Немовляті, який народився від Неї, коли почула вона, що Ангели святі сповістили їм про народження Спасителя світу, вона мовчала і тільки складала ці дивні слова в своєму серці.

Навіть тоді, коли прийшла Вона зі святим старцем Йосифом Обручником і Сином Своїм, дванадцятирічним Іісусом, у Храм Єрусалимський для поклоніння, і непомітно залишився в храмі Іісус, і, не знайшовши Його, вони повинні були зі шляху повернутися і 3 дні шукали Його в місті; навіть тоді, коли Вона почула слова, які ніхто не міг вимовити, окрім Сина Божого: «Навіщо було Вам шукати мене? Чи Ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?» – Вона мовчала, але ці дивні слова складала в серці своєму.

Навіть тоді, коли стояла Вона біля Хреста голгофського, бачачи страшні муки Сина Свого, Вона не волала, не ридала, як це властиво слабкому серцю жінки. Вона мовчала. У скорботному мовчанні дивилася Вона на Сина Свого, тоді як серце Її роздиралося таким жахливим стражданням, якого не знають люди. Вона мовчала...

Вона мовчала і тепер, і тільки міркувала, що це за дивне вітання.

Сказав до Неї Ангел Божий: «Не бійся, Маріє, бо ти отримала благодать у Бога; і ось ти зачнеш в утробі, і народиш Сина, і назвеш Його Іісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього названий, і Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його; і царюватиме над домом Якова повіки, і царюванню Його не буде кінця».

Що може бути більш вражаючим провіщення, що має народитися від Неї Той, Хто Сином Всевишнього названий буде, що Він царюватиме над домом Ізраїлю на віки віків? Але навіщо ці слова свої він упередив заспокоєнням Її: «Не бійся, Маріє»? Вона його не боялася, як злякався б кожен смертний, побачивши Ангела. Вона його не боялася, бо Сама була Найсвятішою святих. Вона у глибині серця Свого це усвідомлювала. Можливо, Їй було відкрито від Бога, що Вона буде Чеснішою херувимів і Славнішою серафимів. Вона його не боялася, тільки зі смиренням, із подивом слухала слова його. Навіщо ж він сказав: «Не бійся»? Бо те, що він сповіщав, повинно було наповнити страхом серце Її.

«Як Я буду Матір’ю Того, Хто буде названий Сином Всевишнього? Як Я буду Матір’ю Того, Хто успадкує престол отця Свого Давида?» Хіба це не страшно, хіба не повинно було затремтіти Її серце, коли почула Вона такі слова?

Ось навіщо сказав Архангел: «Не бійся, Маріє». Хоч як не велике, як не страшне те, що станеться з Тобою, не бійся. І серце Марії заспокоїлося, але Вона запитала: «Як же станеться це, коли чоловіка не знаю?»

Це природне, абсолютно природне запитання: «Як же Я, Діва Чиста й Непорочна, як буду Матір’ю? Скажи, поясни Мені». Це питання Святої Діви слугує найбільшим доказом Її непорочності, Її приснодівства, бо Вона Сама свідчила про те, що хоча і живе у будинку Йосифа, якого нарекли чоловіком Її, проте чоловіка не знає; не чоловік він Їй, а хранитель Її дівоцтва. Вона давно, давно дала Богу обітницю повсякчасного дівоцтва, і цього не міг не знати Йосиф Обручник. За Законом Мойсея ніяка обітниця жінки незаміжньої не мала сили, якщо не була підтверджена її батьком, і ніяка обітниця жінки заміжньої не мала сили, якщо не була підтверджена і затверджена чоловіком її. Цей закон знав Йосиф, він не міг не знати про обітницю Діви Марії, і затвердив її. Запам’ятайте ж це ті, хто наважується сумніватися у приснодівстві Матері Христа, запам’ятайте.

Що ж відповідав Їй Ангел на це настільки зрозуміле, настільки природне запитання? Відповів словами, які повергають нас у подив і трепет: «Дух Святий зійде на Тебе і сила Всевишнього осінить Тебе». Нехай запам’ятають це все ті, хто в гордості розуму свого, в прихильності своїй до звичайного, до природного, не хоче вірити в Непорочне Зачаття Спасителя Пресвятою Дівою Марією, нехай запам’ятають, що сам Ангел це сказав.

Це незрозуміло. Ну що ж, хіба мало є таємничого і незрозумілого у природі і в житті нашому? Нескінченно, нескінченно багато незрозумілого, без кінця багато таємничого, невідомого нам, того, що ніколи нами не може бути розгадано і ніколи не буде упізнано по самій властивості таємничого і по обмеженості розуму нашого. Блаженної пам’яті митрополит Московський Філарет сказав глибокі слова про те, як треба ставитися до таємничого і незрозумілого: «Зустрічаєш незрозуміле у вірі? Не поспішай цікавитися або перечити, але в мовчанні слухай глаголи віри і терпляче чекай часу, коли той, хто промовляє в притчах, удостоїть тебе пояснення оних словом і досвідом»...

Отже, смиренно опустивши голову, слухала Пресвята Архангела Гавриїла.

Що скажу я тим, хто не бажає бути смиренним, тим, хто вірить тільки в науку; що скажу тим із вас, які отримали природничо-наукову освіту і не хочуть вірити тому, що суперечить фактам, встановленим природознавством? Я скажу їм: «Коли ви вперше познайомилися з вченням про партеногенез – про розмноження одностатевих рослин і нижчих тварин, – хіба вас не вразило таке незвичайне і різке виключення із законів природи, за якими всі тварі розмножуються двостатево?»

Але скоро здивування пройшло. Наука каже: «Це факт, значить, це вірно», – і заспокоїлося здивування, і улігся сумнів. Запитайте тих, хто знайомий з наукою ембріологією, що вивчає розвиток зародку в утробі матері: хіба їм ясно, якими силами відбуваються дивовижні процеси перетворення яйцеклітини в живий організм? Хіба вчені можуть сказати, що ембріологія здатна пояснити ті таємниці, які виробляються силою Божественною – в утробі матері, коли зароджується нова жива істота? Нехай пояснять, яким чином виникає дух людський в утробі матері. Вони цього не вміють пояснити і ніколи не пояснять...

Я скажу, що і в цьому незбагненна таємниця. Для нас, віруючих у Бога, ясно і зрозуміло, що все створено Богом і управляється законами, даними Ним. Над усім панує Святий Дух: все у світі діється, все відбувається, все живе тільки дією Святого Духа. І якщо Дух Святий встановив ті закони, які вивчає наука, то чому не повинні ми вірити в те, що силою Духа Святого може відбутися і незмірно більше того, що знає наука? Чи Творець світу не вільний, не владний змінити і самі закони природи? О, звичайно, може, звичайно, має владу!

Схилимося ж з глибокою вірою перед словами Архангела Гавриїла Діві Святій: «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!» Саме тому, що це було народження силою і натхненням Святого Духа, саме тому народжене Святе буде назване Сином Божим.

Святитель Лука КРИМСЬКИЙ

Газета «Православна Вінниччина», №3 (43), березень 2017 р.