18 серпня
2017 р.
Світло Божественного Преображення
У великому першому розділі Євангелія від Іоанна читаємо про Бога Слова, Господа Іісуса Христа: «У Ньому було життя, і життя було світлом людей» (Ін. 1:4). 

Яке життя? Є життя, яке можна назвати тільки існуванням, животінням, і таким життям живе величезна кількість людей. У ньому немає світла, світла істинного, а тільки слабке сутінкове світло.

Є життя, зовсім позбавлене світла, життя, повне темряви. У такій темряві живуть усі блудники, розпусники, п’яниці, які служать пристрастям і похотям.

Є життя, в якому не тільки немає світла, але тьма кривава. Це життя злодіїв, розбійників, бандитів.

А в Господі Іісусі Христі було справжнє життя, життя вищих прагнень до добра і правди, і це життя нерозривно пов’язане з безневинним світлом, світлом Божественним.

Вже не Іоанн Богослов, а Сам Господь Іісус сказав нам: «Я Світло для світу, Хто йде за Мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Ін. 8:12).

Це невинне світло є світлом Божественним, яке треба було пізнати людям. І у великий день свого Преображення Він показав Себе трьом обраним апостолам сяючим світлом Божественним, щоби вони могли свідчити світу, що Він є Отче сяяння, Тихе Світло святої слави Безсмертного Отця Небесного.

Світу явлено було Його Божество у Фаворському світлі, показане те світло, яке світить у темряві, і темрява не обгорнула його; те світло, яке освящає кожну людину, яка приходить у світ. «У світі був, і світ через Нього повстав, але світ Його не пізнав. До своїх прийшов, та свої Його не прийняли».

За це, звичайно, він підлягає суду, суд же полягатиме у тому, що «Світло прийшло у світ, але люди темряву більше полюбили, ніж світло, бо були їхні вчинки злими» (Ін. 3:19).

Не всі не прийняли, а тим, хто прийняв Його, Він дав владу бути дітьми Божими. Нам, які усім серцем полюбили Його, Він дав цю владу, зробив нас «родом обраним, царським священством, народом святим, людьми, взятими в уділ Божий, щоби звіщали чесноти Того, Хто покликав нас із темряви до дивного світла Свого» (1 Петр. 2:9). Для нас «ніч пройшла, а день наблизився».

«Отже, відкиньмо справи темряви й зодягнімось у зброю світла» (Рим. 13:12).

Ефесянам, котрі навернулися до Христа, сказав апостол Павло: «Ви були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі» (Еф. 5:8). 

А якщо так, якщо нас осяяло світло Христове, то повинні і ми, як зірки яскраві, або хоча б як найслабші, світити світу, що живе у темряві, світлом душі своєї, світлом правди й любові, світлом милосердя і добрих справ.

Усім серцем повинні любити Христа, завжди пам’ятаючи, як це пізнали апостоли, свідки Преображення Христового, що смерть Його була вільним стражданням для спасіння світу, який не вмів примиритися з Богом, який не знав, що «Бог є Світло, і немає у Ньому жодної темряви» (1 Ін. 1:5).

Подивімося ж пильно в серця свої і дізнаємося, чи не стосуються нас слова Христові: «Світло, що в тобі, чи не є темрявою?» (Лк. 11:35). І якщо побачимо хоча б малу темряву, то розгонимо її світлом слізного покаяння, і у світлі Христовому побачимо світло істинне.

Святитель Лука (ВОЙНО-ЯСЕНЕЦЬКИЙ)

Газета «Православна Вінниччина», №7 (47), липень 2017 р.