13 жовтня
2017 р.
Покров Богоматері
Скільки психологічної глибини, скільки радості полягає у святі Покрову Пресвятої Богородиці. Саме слово, яким назване свято, і священна подія свята містять у собі якусь особливу теплоту, любов і надію.

Як радісно буває мандрівникові, який долає на своєму довгому шляху позбавлення, скорботи й труди, усвідомлювати, що у нього є десь на світі дах, під який він повернеться, де зустріне увагу й любов, де зможе по-справжньому відпочити. Така людина ще завзятіше і з більшим терпінням, з подвійною енергією здійснює свій важкий шлях, намагається переносити всі незручності, пов’язані з подорожжю. Довгий і нелегкий шлях долає у своєму житті кожен християнин. Скільки на цьому шляху потрібно сил і енергії, скільки боротьби з самим собою, зі своїми пристрастями, зі своїми негідними інстинктами, образами й засмученнями. І ось серед усього цього – світиться покров Богоматері, теплота Її материнської любові.

Людина, яка знає, що потрапить під прихисток рідної матері, радіє, бо ніхто інший так не зрозуміє, не вислухає, не поспівчуває й не допоможе, як рідна мати. Ми маємо рідну Матір – Преблагословенну Діву Марію, перед Якою кожне християнське серце готове відкритися з радістю, з повною довірою, зі світлою надією. Вона була і залишається на вічні часи Матір’ю кожній людині і всьому людству. Їй відомі турботи і тривоги земних матерів, Їй близькі наші потреби і скорботи, хвороби і труднощі, якими обтяжений кожен із нас – Її син або дочка.

У хвилини, коли християнське серце під святим покровом Богоматері знаходить для себе притулок, надію і розраду, хочеться безупинно вигукувати Їй, теплій Заступниці світу холодного: «Покрий, дотримай і збережи, принеси молитви Сину Твоєму і Богу нашому, нехай врятує Тобою душі наші» .

Будь-яка молитва, браття і сестри, звернена до Божої Матері з щирістю і світлим почуттям, не залишається не почутою. Вона завжди поспішає порадувати сумних, підтримати відчайдушних, підняти занепалих, зміцнити тих, хто знемагають, врятувати тих, хто гине, радіти з тими, хто тішиться. Їй дана благодать молитися за нас. Тільки б ми пам’ятали про це, вірили в це і частіше від усієї душі й від усього серця зверталися до Неї: «Радуйся, радосте наша, покрий нас від всякого зла чесним Твоїм омофором».

Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР (Сабодан)

Газета «Православна Вінниччина», №9 (49), вересень 2017 р.