10 травня
2018 р.
Що таке епілепсія?

Раніше епілептичні напади сприймалися як біснування. Що допомогло змінити забобонне ставлення до цієї хвороби? Чим Церква може допомогти людям, які страждають від цієї недуги? Розповідає настоятель храму святителя Луки Кримського м. Вінниці протоієрей Володимир ТЮТЕНКО, керівник Вінницького союзу православних медиків.

– Епілепсія – наслідок органічного ураження головного мозку вродженого або набутого характеру. Патогенез хвороби був відкритий тільки наприкінці XIX – початку XX століття. Він полягає у порушенні процесів збудження і гальмування в корі й рухових центрах головного мозку, яке й призводить до розвитку судомних нападів.

До цього часу люди, звичайно, дуже забобонно ставилися до хворих на епілепсію, вважаючи її проявом нападу духів, як добрих, так і злих, дії Місяця або інших небесних тіл. Тому в давнину назвами хвороби були: «божественна», «демонічна», «місячна», «дурна», «геркулесова», «чорна неміч», «трясучка», «падуча», «сумне страждання», «покарання Христа» тощо.

Зрозуміло, що таким людям було нелегко – не тільки через хворобу, а й через нерозуміння людей. До хворого могли застосовувати різного роду способи вигнання бісів або ж варварські середньовічні методи лікування психічних хвороб.

З розвитком медицини, завдяки вивченню механізмів цього захворювання й винаходу методів його лікування, стан епілептиків у суспільстві змінився. До них почали ставитися з розумінням, як до хворих тілесно. До того ж, сучасне лікування дозволяє у 70% випадків домогтися припинення судомних нападів, медицині вдалося різко скоротити число серйозних ускладнень (у тому числі летальних).

Але, незважаючи на настільки оптимістичний прогноз, як християни ми знаємо, що будь-яка хвороба є результатом пошкодження людської природи, що сталося внаслідок гріхопадіння. Тому кожна людина (а хвора особливо) має потребу у Христі як Спасителі й Небесному Лікарі.

Оскільки людина є істота не тільки тілесна, але й духовна, то й лікування має бути комплексним – крім медичної, необхідна і духовна допомога. Тобто потрібні віра, яка дарує прощення особистих гріхів (які дуже часто є причиною наших страждань), духовні сили і Божа милість. Хворому необхідно сповідатися, причащатися, соборуватися. У цьому запорука як успішного лікування, так і духовної користі.

До речі, у такої хвороби може бути прихована користь. Ще будучи студентом медичного інституту, я познайомився з витягами книги віруючого психіатра Д.Є. Мелехова про деяких видатних історичних особистостей, які страждали психічними захворюваннями та на епілепсію. Так там описано, як епілепсія наклала свій відбиток на творчість Ф. Достоєвського і навіть послужила розкриттю його таланту. Тому – слава Богу за все і, Господи, допоможи!

За матеріалами Foma.in.ua

Газета «Православна Вінниччина», №4 (56), квітень 2018 р.