6 серпня
2020 р.
Слово митрополита Вінницького і Барського Симеона на вшануванні воїнів загиблих у липні 2020 року

Дорогі отці, брати і сестри!

Сьогодні ми зібралися для того, щоби молитовно вшанувати пам’ять воїнів, які загинули на війні, що вже сьомий рік триває на сході нашої Батьківщини, у Донецькій та Луганській областях. Вони віддали своє життя за те, щоби Україна залишалася цілісною і суверенною державою і щоби війна, яку принесли у нашу країну чужі і ворожі сили, не перейшла межі, які вони утримували і захищали. Щоби тут у нас панував мир, і щоби ми могли жити, радіти життю і славити Бога під мирним небом.

Така молитва, яка відбудеться сьогодні у нашому кафедральному соборі, відбувається у перший четвер кожного місяця у Свято-Михайлівському чоловічому монастирі м. Києва і в інших містах. В цей день у молитвах згадуються герої, які загинули у районі проведення операції Об’єднаних сил впродовж минулого місяці. У липні 2020 року на сході загинули вісім військовослужбовців, імена яких прозвучать сьогодні разом із іменами тих 259-ти героїв - вінничан і жителів нашої області, які загинули у АТО/ООС, починаючи з 2014 року.

Як відомо, з 27 липня на Донеччині і Луганщині було оголошене чергове перемир’я. Але, якщо вірити повідомленням у ЗМІ, воно вже неодноразово було порушене проросійськими бойовиками. Та все ж ми віримо, що Господь подасть нашій країні мир, за який священики і віряни Православної Церкви України моляться щодня у храмах і вдома.

Ми молимось за справедливий мир, який настане лише тоді, коли ворог покине Україну. Я процитую Предстоятеля нашої помісної Православної Церкви України, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, який нещодавно, коментуючи домовленості щодо припинення вогню на Сході України, заявив: «Коли з Донбасу будуть виведені російські війська, тоді в Україні справді запанує мир і ми самостійно у своїй хаті розберемося з тими проблемами, які, можливо, й існують». Тому сьогодні ми піднесемо і молитву за справедливий мир в Україні, і помолимось за героїв, які загинули впродовж минулого місяця.

Я хотів би нагадати слова Господа нашого Ісуса Христа, Котрий сказав: «Заповідь нову даю вам: щоб ви любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного». Ще у Старому Завіті була заповідь любити ближнього як самого себе, але Христос закликає нас любити одне одного так, як Він полюбив нас. Тобто, жертовно любити і бути готовими віддати навіть найдорожче – своє життя, за своїх ближніх. Так вчинили і воїни, яких ми сьогодні згадаємо. Вони жертовно віддали своє життя за нас із вами. Вічна їм пам’ять і Царство Небесне!

А зараз я передаю слово співорганізаторам сьогоднішнього заходу – представникам Українського інституту національної пам’яті та Міністерства у справах ветеранів, щоби вони розповіли і про нашу спільну ініціативу, і про воїнів, за яких ми сьогодні разом будемо молитися.