Перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образа Господа нашого Ісуса Христа було в 944 р. Передання свідчить, що за часів проповіді Спасителя в сирійському місті Едесі правив Авгарь. Він був уражений по всьому тілу проказою. Чутка про великі чудеса, що творяться Господом, розповсюдилася по Сирії (Мф. 4: 24) і дійшла до Авгаря. Не бачачи Спасителя, Авгарь увірував у Нього як в Сина Божого і написав листа з проханням прийти і зцілити його. З цим листом він послав до Палестини свого живописця Ананію, доручивши йому написати зображення Божественного Вчителя. Ананія прийшов до Єрусалима і побачив Господа, оточеного народом. Він не міг підійти до Нього через велике зібрання людей, що слухали проповідь Спасителя. Тоді він став на високому камені і спробував здалека написати образ Господа Ісуса Христа, але це йому ніяк не вдавалося. Спаситель Сам покликав його, назвав на ім'я і передав для Авгаря короткий лист, в якому, похваливши віру правителя, обіцяв надіслати Свого учня для зцілення від прокази і повчання для спасіння. Потім Господь попросив принести воду і убрус (полотно, рушник). Він умив обличчя, витер його убрусом, і на ньому відбився Його Божественний Лик. Убрус і лист Спасителя Ананія приніс в Едесу. З благоговінням прийняв Авгарь святиню і отримав зцілення; лише мала частина слідів страшної хвороби залишалася на його обличчі до приходу обіцяного Господом учня. Ним був апостол від 70-ти святий Фадей, який проповідував Євангеліє і хрестив Авгаря, який увірував, і всіх жителів Едеси. Написавши на Нерукотворному Образі слова «Христе Боже, всякий, уповаючи на Тебе, не посоромиться!», Авгарь прикрасив його і встановив у ніші над міськими воротами. Багато років жителі зберігали благочестивий звичай поклонятися Нерукотворному Образу, коли проходили через ворота. Але один з правнуків Авгаря, що правив Едесою, впав в ідолопоклонство. Він вирішив зняти Образ з міської стіни. Господь звелів у видінні Едеському єпископу приховати Його зображення. Єпископ, прийшовши вночі зі своїм кліром, запалив перед ним лампаду і заклав глиняною дошкою і цеглою. Минуло багато років, і жителі забули про святиню. Але ось, коли у 545 р. перський цар Хозрой І обложив Едесу і становище міста здавалося безнадійним, єпископу Евлавію з'явилася Пресвята Богородиця і повеліла дістати з замурованої ніші Образ, який врятує місто від ворога. Розібравши нішу, єпископ знайшов Нерукотворний Образ: перед ним горіла лампада, а на глиняній дошці, що закривала нішу було подібне ж зображення. Після хресного ходу з Нерукотворним Образом по стінах міста перське військо відступило. У 630 році Едесою оволоділи араби, але вони не перешкоджали поклонінню Нерукотворному Образу, слава про який поширилася по всьому Сходу. У 944 році імператор Константин Багрянородний (912-959) побажав перенести Образ в тодішню столицю Православ'я і викупив його у еміра - правителя міста. З великими почестями Нерукотворний Образ Спасителя і той лист, який Він написав Авгарю, були перенесені духовенством у Константинополь. 16 серпня Образ Спасителя був поставлений у Фароській церкві Пресвятої Богородиці. Про подальшу долю Нерукотворного Образа існує декілька передань. За одним - його викрали хрестоносці під час їхнього панування у Константинополі (1204-1261), але корабель, на який була взята святиня, потонув у Мармуровому морі. За іншими переданнями, Нерукотворний Образ був переданий близько 1362 року в Геную, де зберігається в монастирі на честь апостола Варфоломія. Відомо, що Нерукотворний Образ неодноразово давав з себе точні відбитки. Один з них, так званий «на керамії», відбився, коли Ананія ховав образ біля стіни на шляху до Едеси; інший, відобразившись на плащі, потрапив до Грузії. Можливо, що різниця передань про первісний Нерукотворний Образ ґрунтується на існуванні декількох точних відбитків.
За часів іконоборчої єресі захисники іконошанування, проливаючи кров за святі ікони, співали тропар Нерукотворному Образу. На доказ істинності іконошанування папа Григорій II (715-731) надіслав лист до східного імператора, в якому вказував на зцілення царя Авгаря і перебування Нерукотворного Образа в Едесі як на загальновідомий факт.
Особливе шанування цього свята виразилося і в іконописі: ікона Нерукотворного Образа - одна з найбільш поширених.