Христос воскрес!
Ваше Блаженство,
наш дорогий Предстоятелю!
Від імені повноти помісної Православної Церкви України, від її Священного Синоду, архієреїв, духовенства, чернецтва та вірян вітаю Вас з Днем пам’яті Вашого небесного покровителя святителя Епіфанія Кіпрського!
Це свято завжди припадає на пасхальний період – час сугубої радості про Воскреслого Спасителя. Але цього року ми відзначаємо і Пасху Христову, і День Вашого тезоіменитства в умовах повномасштабної невиправданої агресії проти України з боку російської федерації. І якщо у попередні роки, вітаючи Вас, ми підкреслювали, що з волі Божої Ви стали першим Предстоятелем помісної автокефальної Православної Церкви України, то сьогодні додамо, що Господь Бог саме Вам доручив керувати Церквою у надважкий і вирішальний момент для України, коли весь народ піднявся на захист свободи й незалежності нашої держави.
Згуртованість народу у цій боротьбі і, насамперед, його духовна єдність, є необхідною умовою успіху й запорукою перемоги. Саме тому напередодні важких випробувань Господь благословив Українській Церкві отримати автокефалію, щоби незалежна помісна Церква стала духовною основою і опорою нашого народу і допомогла нам усім вистояти і перемогти. І саме Вам, Ваше Блаженство, Господь доручив вести Церковний корабель крізь цю бурю, знаючи, що ви є добрим пастирем, який, за словом євангельським, «душу свою покладає за овець» (Ін. 10,11).
Побачивши злодіїв, які прийшли на нашу землю, щоби «вкрасти, вбити і погубити» (Ін. 10,10), Ви залишилися зі своєю паствою і з початку війни невідлучно перебували у серці України, у золотоверхому Києві, який піддавався тоді обстрілам і бомбардуванням. Перебуваючи в небезпеці, знаючи, що вороги готуються завдати удару й по Вам і вразити пастиря, щоб розбіглися вівці, Ви проявили особисту мужність і завжди були з народом, звершуючи молитви і богослужіння, підтримуючи воїнів-захисників столиці, відвідуючи поранених, надаючи допомогу постраждалим від варварської навали мирним жителям.
Скорботи, втрати і духовні потрясіння, які пережили і продовжують переживати українці з того часу, коли на нашу землю прийшла війна, змушують багатьох людей звертатися із запитаннями до Творця: «За що, Господи? Чому, Боже?». Відповіді на ці запитання люди шукають в Церкві, у її служителів. І на Вас, Ваше Блаженство, як на Предстоятеля помісної Української Православної Церкви, звернені очі мільйонів людей в Україні, які хочуть почути від Вас слова духовної розради і підтримки. Тому так важливо було чути Ваші щоденні звернення до народу в перші дні і тижні війни, і так важливо і зараз слухати Ваші проповіді і настанови. Тому що Ваші слова сповнені сили, вони надихають, вселяють спокій, впевненість і віру в перемогу Добра над злом.
В цей день я хочу побажати Вам, наш дорогий Предстоятелю, від імені всієї Церкви, яка молиться за Вас вустами архіпастирів, пастирів і вірян, щоби Господь і надалі надавав Вам сили, мудрість і пастирську ревність у проповіді Слова Божого і піклуванні про доручену Вам паству.
Ваш небесний покровитель святитель Епіфаній Кіпрський жив також у непростий для Церкви час, і всі його слова і праці, як архіпастиря були направлені на те, щоби Церква вистояла у боротьбі проти зовнішніх і внутрішніх ворогів і зберегла чистоту віри. Нехай же молитвами святителя Епіфанія, Господь допоможе Вам і надалі бути Своїм вірним служителем і зразком для архієреїв, священників і усіх вірних чад нашої Церкви.
Бажаю Вам, Блаженнійший Владико, від Воскреслого Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа міцного здоров’я, миру, радості й добра на многії і благії літа!
Εἰς πολλὰ ἔτη, δέσποτα!
СИМЕОН
Митрополит Вінницький і Барський
Головний секретар Священного Синоду
Православної Церкви України
Київ
25.05.2022 р.