3а своїм звичаєм, Церква на другий день після великих Господніх та Богородичних свят вшановує тих, хто допоміг звершитися згадуваній події. Так і цього дня, після Богоявлення, вона прославляє Хрестителя і Предтечу Господнього. Його звеличують як найбільшого з пророків, найшляхетнішого серед народжених жінками, голос Слова, вісника благодаті, першу ластівку духовної весни, світоч та маяк божественного світла, духовну зорю, що провістила прихід Сонця Правди, як земного ангела та небесного мужа, який стоїть на межі неба й землі та єднає Старий Завіт із новим. Іоан був посланий Богом як голос в пустелі, щоб провістити прихід Христа та підготувати для нього дорогу. Вершиною його місії було охрещення Господа у водах Іордану: Уся радість моя звершилася, - мовить Іоан. Йому належить рости, а мені умалятися... (Ін. 3:29-30).
І навіть після цього явлення благодаті та своєї мученицької смерті Іоан продовжує бути для християн у духовному сенсі Предтечею Христовим. Приклад утримання, чистоти, життя в покаянні та очищення від пристрастей через подвижництво та молитву, засновник чернечого життя та пустельництва, він не перестає рівняти шляхи, що ведуть до Господа (Лк. 3:4). Саме відповідаючи на його заклик до покаяння, ми можемо гідно приготуватися до прийняття святого хрещення, а після хрещення, наслідуючи його спосіб пустельнолюбного життя, зможемо зберігати та безперестанно зрощувати благодать, допоки Христос оселиться в нас в усій величі Свого Воскресіння.
За матеріалами "Житія святих складені на Святій Горі Афон".