Ваше Блаженство!
Від імені Священного Синоду, єпископату, духовенства, чернецтва та вірян помісної автокефальної Православної Церкви України вітаю Вас з Днем народження та річницею інтронізації на престол Київських Митрополитів!
Четвертий рік Вашого Першосвятительського служіння був надзвичайно важким для України внаслідок невиправданої збройної агресії з боку Російської Федерації. Реальністю життя українців стали варварські обстріли міст і сіл, знущання, тортури і вбивства мирних жителів. Болем у наших серцях відгукнулися поламані долі дітей-сиріт і мільйонів біженців. Своїм життям тисячі захисників, найкращих синів і доньок України, заплатили за нашу свободу.
В цих обставинах Вашій пастві було надзвичайно важливо бачити свого Архіпастиря, котрий разом з усіма переживає спільну біду, молиться за народ, служить йому добрими справами та вміє знаходити для кожного те сповнене сили слово, яке лікує серце й душу і надихає надалі жити та продовжувати боротьбу.
Не лише словом, а й ділом Ви підтримували постраждалих від війни та надавали допомогу Збройним силам України. Протягом року ми часто бачили Вас у звільнених від загарбників містах і селах Київщини, Чернігівщини, Харківщини. Ви були поряд із нашими захисниками – у лікарнях, шпиталях та у військових частинах. Ви надавали багатьом людям всебічну духовну, моральну і матеріальну підтримку і власним прикладом закликали свою паству у важкі часи не втратити любові та співстраждання до ближніх, а навпаки, проявляти ці християнські чесноти у всій повноті.
Не менш важливими, аніж перемоги на полі бою, є здобутки у боротьбі за духовну незалежність. І в цьому напрямку Ваша діяльність протягом минулого року була плідною і успішною.
Передусім хочеться пригадати Ваш перший офіційний візит до Греції як Предстоятеля Православної Церкви України. Цей візит вкотре засвідчив всьому світу, що наша Українська Церква – рівноправна серед інших Помісних Церков-Сестер. Найкращим підтвердженням тому стала Ваша спільна молитва та Євхаристійне єднання з Його Всесвятістю Вселенським Патріархом Варфоломієм, Архієпископом Афінським і всієї Еллади Ієронімом, численними ієрархами й духовенством.
Також важливим досягненням стало зміцнення духовної єдності нашої Церкви з древньою Кіпрською Церквою та з її новим Предстоятелем Архієпископом Нової Юстиніани і всього Кіпру Георгієм, в урочистій інтронізації якого з Вашого благословення брала участь делегація Православної Церкви України.
Дбаючи про міжнародну підтримку України, Ви здійснили візит у древній Константинополь, де очолили богослужіння в Патріаршому храмі святого Георгія на Фанарі та зустрілися із Вселенським Патріархом Варфоломієм.
Безумовно, важливою для авторитету нашої Церкви та посилення підтримки України стала Ваша зустріч з Папою Римським Франциском, яка відбулася під час візиту у складі делегації Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій до Ватикану, та Архієпископом Кентерберійським, главою Англіканської церкви, як у Лондоні, так і у Києві.
Під час цих та інших зустрічей, які Ви проводили впродовж року з духовними лідерами, а також світськими політиками і дипломатами в Україні та за її межами, Ви свідчили правду про війну, яка триває в нашій країні , про новітніх українських героїв, а також про важливість духовної незалежності як складової незалежності України.
На шляху з духовного поневолення з Божою допомогою і Вашими зусиллями нещодавно був зроблений надзвичайно важливий крок, якого чекали мільйони українців. Нарешті, на свято Різдва Христового в головному соборному храмі Успенської Києво-Печерської Лаври вперше пролунала українська молитва. Літургія, яку Ви очолили як Предстоятель нашої Церкви і Священноархімандрит Лаври, поклала початок процесу звільнення давньої святині українського народу з кайданів російської духовної окупації, в які вона була закута протягом кількох останніх століть.
Та не тільки Києво-Печерська Лавра поступово повертається Українській Церкві. Можна констатувати, що за чотири роки Вашого Першосвятительського служіння з московського патріархату до помісної Православної Церкви України перейшли вже близько 1700 парафій. Це також плоди Вашої праці і Ваших молитов до Господа.
У своїх проповідях і зверненнях Ви неодноразово наголошуєте, що розбудова Помісної Церкви – це тривалий і складний процес, який вимагає мудрості, зваженості та терпіння, але водночас твердості й наполегливості. Саме цими якостями Господь наділив Вас у повній мірі. І ми впевнені, слідуючи за Вашим архіпастирським голосом, що й інші наші брати і сестри у Христі в Україні у скорому часі доєднаються до єдиної Помісної Православної Церкви, щоби разом, з вірою в Бога і надією на Його допомогу, йти шляхом до спасіння.
Дорогий наш Предстоятелю! В день Вашого подвійного свята ще раз вітаю Ваше Блаженство і бажаю, щоби Господь і надалі примножував Ваші духовні таланти, зміцнював Ваші сили, благословляв усі Ваші архіпастирські труди і зберігав Вас у доброму здоров’ї, мирі і благополуччі.
Είς πολλά έτη, δέσποτα!
Симеон
Митрополит Вінницький і Барський,
Головний секретар Священного Синоду
Української Православної Церкви (Православної Церкви України)