Святий апостол Филип, уродженець міста Віфсаїди (Галілея) - батьківщини апостолів Петра і Андрія, був глибоким знавцем Святого Письма. Він правильно розумів сенс пророцтв, бо ще в юності вивчив Старий Завіт і чекав приходу Месії. На заклик Спасителя: «Іди за мною» (Ін. 1: 43), Филип став учнем Господа.
Про апостола Филипа у Святому Євангелії говориться, що він привів до Христа Нафанаїла, сказавши йому: «Ми знайшли того, про Кого писав Мойсей у законі і пророки» (Ін. 1: 45); його Господь запитав, скiльки потрібно грошей для покупки хліба 5-ти тисячам людей (Ін. 6: 7); він привів еллінів, що бажали побачити Христа (IH. 12: 21-22); під час Таємної Вечері він запитував Христа про Бога Отця (Ів. 14: 8).
Після Вознесіння Господа апостол Филип проповідував Слово Боже в Галілеї, де воскресив мертве немовля. З Галілеї він попрямував до Греції і проповідував серед переселених туди юдеїв. Деякі з них повідомили в Єрусалим про проповіді апостола, і тоді з Єрусалима в Елладу прибули книжники на чолі з первосвященником для звинувачення апостола Филипа. Апостол Филип викрив брехню первосвященника, який говорив, що учні Христові викрали і сховали тіло Господа, розповівши, як фарисеï підкупили варту (Мф. 28: 11-15). Коли ж юдейський первосвященник і його супутники почали хулити Господа, вони раптово втратили зiр. За молитвою апостола всі прозріли. Через це багато хто увірував у Христа. Апостол Филип поставив в Елладі єпископа Наркиса (зарахований до лику 70 апостолів). 3 Еллади апостол Филип відправився в Парфію, а потім в місто Азот, де зцілив хворобу очей дочки мiсцевого жителя Никокліда, що прийняв його у свій будинок і потiм охрестився зі всією родиною.
3 Азота апостол Филип попрямував у Тераполь Сирійський, де, підбурювані фарисеями, юдеї підпалили будинок Іра, який прийняв до себе апостола Филипа, а апостола хотіли вбити. Але чудеса, звершенi апостолом: зцілення висохлої руки начальника міста Аристарха, який хотів ударити апостола, а також воскресіння померлого юнака, напоумив юдеїв - вони покаялися і багато хто прийняв святе Хрещення. Поставивши Iра єпископом Тераполя, апостол пройшов Сирію, Малу Азію, Лiдiю, Мiсiю - всюди проповідуючи Євангеліє і всюди терплячи за це безліч негараздів. Супутницею апостола була його сестра Маріамна. Не раз їх побивали камiнням, ув'язнювали, виганяли з поселень.
Коли апостол Филип прибув у Ієраполь Фригійський, де був храм, присвячений зміям, в якому жила величезна ехидна, то силою молитви умертвив ехидну і зцілив багатьох укушених зміями. У числі зцілених була дружина правителя міста Анфiпата, яка прийняла християнство.
Дізнавшись, що дружина стала християнкою, Анфiпат наказав схопити Филипа, його сестру і апостола Варфоломія, який прийшов з ними. За намовою язичницьких жерців правитель наказав розіп'яти святих апостолів. Як тільки кати виконали наказ Анфiпата, почався землетрус, і всі присутні на судилищі провалилися в утворену в землі тріщину. Висячи на хресті, апостол Филип молився про спасіння язичників. Бачачи, що сталося, ієрапольці увірували в Христа і зажадали скасування страти. Варфоломій, знятий з хреста, був ще живий. Він хрестив усіх віруючих і поставив їм єпископа. Апостол Филип, молитвами якого всi, крім Анфіпата і жерців, були врятовані, помер на хресті.
Сестра його Маріамна поховала тіло святого мученика і разом з апостолом Варфоломієм вирушила з проповіддю до Вірменії, де апостол Варфоломій прийняв мученицьку кончину (пам'ять 24 червня). Mapiамна ж проповідувала до своєї кончини в Лікаонії (пам'ять 2 березня).