Через вісім днів після народження Спасителя батьки принесли Його в храм, щоб виконати обряд обрізання (Лк. 2:21). Це було здійснено за велінням, яке Бог дав Авраамові, встановлюючи завіт із ним та всіма його нащадками: То Мій завіт, що його виконувати будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: ...а кожен чоловічої статі восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях (Бут. 17:10-12). Господь з любові до людей одягнувся у створене Ним Самим людське єство. З безмірного співчуття він сприйняв нашу природу в її занепалому, спотвореному стані, при цьому жодним чином не піддавшись гріху.
Відтинання маленького шматочка шкіри символізує бажання подолати смертність грішної людини. Чистий і безгрішний Христос погодився прийняти цей знак примирення, встановлений Ним Самим як Богом і Законодавцем. Прийшовши на землю, Ісус смиренно підкорився усім приписам Закону, демонструючи, що в Ньому знаходять своє пояснення усі темні прообрази Старого Завіту. Декілька крапель крові, пролитих Ним цього дня, своєю чергою, прообразують кров, яку Він згодом проллє на Хресті, аби омити гріхи світу та звільнити нас від прокляття. Тому згадуючи обрізання Господне, ми вшановуємо звершення таїни нашого Спасіння.
Нині обрізання другого Адама кладе край плотському обрізанню Старого Завіту, бо згодом Його кров відкриє Новий та істинний Завіт, ознакою якого буде обрізання духовне. Християнське хрещення і становить це істинне духовне обрізання, цей знак причетності новому народові обраному. Тут відбувається вже не відтинання частинки шкіри, а подолання самої смерті, що звершується через причастя смерті та живодайному Воскресінню Господа. Тому апостол Павло та інші апостоли категорично заперечували проти обрізання навернених язичників (Діян. 15:5-30; 1 Кор. 7:18-19; Гал. 2:6 та 6:15). Ви в Ньому були й обрізані нерукотворним обрізанням, - каже він, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні: ви в ньому були поховані у хрещенні, у Ньому ви й воскресли через віру в силу Бога, що Він з мертвих Його воскресив (Кол. 2:11-12). Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрізання, ані не обрізання, але віра, яка діє любов'ю (Гал. 5:6). Поклавши власним обрізанням край старозавітному припису обрізання, Христос закликає нас до обрізання серця, духовного оновлення, про яке Він сповіщав через пророків (Єр. 4:4; Рим. 2:25-29).
Пророчим було й Боже веління Авраамові звершувати обрізання плоті саме після семи днів життя дитини, що символізують повноту часів (Бут. 1). Восьмий день постає образом виходу за межі часу цього тлінного світу у вічне життя. Воно було відкрите нам Воскресінням Господа у «восьмий» день тижня, що є водночас перший та єдиний день життя безкінечного та незмінного. Обрізавшись у восьмий день від Свого народження, Христос пророкує нам Своє Воскресіння та наше прийдешнє звільнення від смерті.
За звичаєм, цього дня Іосиф дав Дитині ім'я, вказане йому ангелом Божим: Ісус, тобто Спаситель (Мф. 1:21; Лк. 1:31). Уже саме це ім'я відкрило, з якою метою Він з'явився на землі, навіщо вічний Бог і Творець став людиною. В імені Ісус уся таїна нашого спасіння. Це не просто слово. Воно містично приводить у присутність особисто Самого Спасителя в усій Його нездоланній силі. Тому й Бог возніс Його та дав Йому Ім'я, яке вище всякого імені, щоб перед Ім'ям Ісуса схилилося всяке коліно небесних, земних і пекельних, і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця! (Флп. 2:9-11).
Як свідчать незліченні приклади зі Святого Письма (Діян. 3:6; 4:7; 10:30; 10:43; 16:18; 19:13 тощо) та житій святих, закликання з вірою Імені Ісусового здійснює численні чудеса, відганяє бісів та силу смерті, опаляючи їх вогнем Його Божества. Так сповнюється обітниця Христова: І коли що просити ви будете в Ім'я Моє, те вчиню, щоб у Сині прославився Отець (Ін. 14:13). Тому християни, свідки цього живодайного Імені, мають чинити усе в ім'я Ісусове: I все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть в Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві (Кол. 3:17). Якщо ми будемо завжди, за будь-яких обставин, з кожним подихом повторювати молитву: «Господи Іісусе Христе, помилуй мене грішного!», Сам Господь особисто перебуватиме у наших думках, надихатиме нашу поведінку, очищуватиме нас від пристрастей і поступово вготує i Собі постійний осідок у нашому серці, аби в нас засяяло божественне світло Його Лиця.
Отже, згадування Обрізання на восьмий день після Різдва - це також свято святого Імені Ісусового та Ісусової молитви, що дає нам благодать Святого Духа.
За матеріалами "Житія святих складені на Святій Горі Афон".