Давні пам'ятки доносять до нас історію праведного старця Симеона, який удостоївся зустріти в Храмі Богонемовля. Він був родом із Єгипту і входив до числа сімдесяти двох єврейських мудреців, які перекладали давньоєврейське Святе Письмо грецькою мовою (за часів фараона Птолемея Філадельфа, 285- 246 до Р.Х.). Симеонові випало перекладати Книгу пророка Ісаї1. Дійшовши до визначного місця, де пророк провіщає народження Христа від Діви, кажучи: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл. (Ic. 7:14), збентежений перекладач взявся за ножика, щоб витерти слово «діва» і написати замість нього «молода жінка». Але тієї ж миті йому з'явився ангел Господній і не дозволив змінювати священний текст. Посланець пояснив: те, що видалося книжнику неможливим, насправді є пророцтвом про явлення Сина Божого y світ. На підтвердження своїх слів ангел пообіцяв Симеонові, що той не знатиме смерті, доки не побачить і не торкнеться Месії, народженого від Діви.
З того часу минуло понад двісті років, але престарілий Симеон продовжував жити, як йому і було провіщено. Коли ж нарешті Пресвята Богородиця принесла Христа до Єрусалимського храму, Дух Божий відкрив старцю, що настав час здійснення обіцяного. Симеон поспішив до Храму і, взявши Дитину на руки, сказав Богові від усього серця: Нині відпускаєш раба Твого Владико, за словом Твоїм у мирі, бо бачили очі мої спасіння Твоє... (Лк. 2:29-30). Дійсно, за кілька днів старець спочив у мирі. Його мощі вшановували в Константинополі, у церкві в ім'я святого Іакова, збудованій за часів імператора Юстина.
Пророчиця Анна, донька Фануїла, з коліна Асирового, мала тоді вісімдесят чотири роки. Після передчасної смерті свого чоловіка вона все своє життя провела у Храмі, очікуючи пришестя Спасителя. Якщо старець Симеон був живим уособленням давнього Ізраїлю - Старого Завіту, що очікував приходу Месії, аби самому зникнути й поступитися місцем світлу та Анна була прообразом тих святих удовиць, дів та черниць, які нині полишають усі мирські турботи, аби постійно перебувати у Храмі Господньому, очікуючи приходу Спасителя - з постом, молитвою та піснеспівами. І коли вони, подібно до Анни та Симеона, побачать очима серця й відчують духовним чуттям Христа, Який прийшов оселитися в них, то провіщатимуть усім людям, із радістю та певністю, що Спаситель повсякчас приходить у цей світ: світло на просвітлення язичників, і славу народу Твого Ізраїлю (Лк. 2:32).
1 Ця історія також образно виражає православне розуміння цього пророцтва Ісаї, яке прагнуть обминути раціоналістичні тлумачення. Дехто вважає, що Симеон був сином Гіллеля та батьком Тамалиїла - премудрого вчителя святого Павла (Діян. 22:3). Інше передання повідомляє про те, що він не був ані священником, ані фарисеєм, а просто праведним і побожним чоловіком ста дванадцяти років.
1. Ця історія також образно виражає православне розуміння цього пророцтва Ісаї, яке прагнуть обминути раціоналістичні тлумачення. Дехто вважає, що Симеон був сином Гіллеля та батьком Тамалиїла - премудрого вчителя святого Павла (Діян. 22:3). Інше передання повідомляє про те, що він не був ані священником, ані фарисеєм, а просто праведним і побожним чоловіком ста дванадцяти років.
За матеріалами "Житія святих складені на Святій Горі Афон".