Святий Корнилій жив в апостольські часи. Спочатку він був язичником і служив сотником Італійського полку, розміщеного в Кесарії. Однак за вдачею і поведінкою Корнилій був людиною благочестивою і богобоязливою. Він разом з усім своїм домом жив за прикладом християн, хоча й не отримав ще благодаті святого хрещення.
Одного разу апостол Петро, перебуваючи в місті Іоппії1, молився на даху будинку, де його приймали. Тут йому було видіння, сенс якого спочатку залишився Петру незрозумілим. Корнилію також з'явився Ангел і наказав послати за Петром. Коли до апостола прийшли посланці Корнилія, він зрозумів, що Бог безсторонній і що кожен, хто в будь-якому народі боїться Його і чинить правду, приємний Йому (Діян. 10, 34-35). Петро сповістив Корнилію і його дому про Христа Воскреслого, і Дух Святий зійшов на них, знаменуючи покликання язичників. Слухняний дії Святого Духа, Петро не наважився перешкодити їхньому хрещенню, на подив християн з іудеїв. Відтоді Корнилій приєднався до апостолів.
Після вбивства святого Стефана апостоли втекли з Єрусалима і розсіялися по всіх частинах світу. Корнилій вирушив до Фінікії, потім на Кіпр, потім до Антіохії і слідував за апостолами аж до Ефеса. За жеребом йому випало йти проповідувати в місто Скепсій, поблизу Трої на Геллеспонті. Там у той час правив філософ на ім'я Димитрій, який зневажав віру християн. Димитрій покликав Корнилія і хотів примусити його принести жертву ідолам, але сотник мужньо сповідав Христа, не боячись погроз. Через деякий час він зробив вигляд, що згоден принести жертву, і його привели в язичницький храм. Але щойно він увійшов туди, за його молитвою земля затряслася, і будівля завалилася, розтрощивши ідолів і заваливши уламками дружину Димитрія Еванфію та їхнього сина Димитріана. Після цього святого Корнилія ув'язнили.
Коли Димитрій дізнався, що його дружина і син чудом врятувалися від землетрусу і з-під уламків храму, молячись до єдиного істинного Бога і служителя Його, Корнилія, він прийшов до святого, попросив вибачення та пообіцяв повірити в Христа, якщо побачить живими Еванфію і Димитріана. Тоді Корнилій допоміг їм вибратися з-під уламків і хрестив Димитрія з усім його домом. Незабаром усі жителі міста наслідували їхній приклад.
Святий Корнилій провів решту днів у мирі та відійшов до Господа, досягнувши похилого віку2. Згодом біля його могили виросла рослина, яка зцілювала від усіх хвороб. Коли місцеві християни побажали перенести його мощі в побудовану поруч церкву, освячену на його честь, рака сама зрушила з місця і стала поруч із престолом.
За матеріалами "Житія святих складені на Святій Горі Афон".
1. Нині Яффа, південна частина Тель-Авіва.
2. Існує традиція, що відбилася в текстах Мінеї, згідно з якою святий Корнилій був єпископом Скепсія. Інші називають його другим єпископом Кесарії після Закхея Митаря (див.: Апостольські Постанови. VII, 46; SC 336, 108; пер.: Постанови Апостольські, 1864). В інших джерелах він прославляється як мученик. Наприкінці IV ст. паломники приходили поклонитися до його будинку в Кесарії, перетвореного на церкву (див.: Блж. Ієронім. Посл. 108, 8; пер.: Ієронім Стридонський. Хай будуть одежі твої світлі (збірка листів). М., 2006).