В Синодальній залі Митрополичого дому – Резиденції Предстоятеля Православної Церкви України при Свято-Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі 2 лютого 2025 року відбулося чергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України). Про це повідомляє офіційний сайт ПЦУ.
У засіданні під головуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія взяли участь усі члени Синоду.
1. Синод заслухав повідомлення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія про візит до Італії у грудні 2024 року делегації Православної Церкви України на чолі з Предстоятелем з паломництвом до мощей святителя Миколая Чудотворця, що перебувають у м. Барі, та про заходи й зустрічі, які відбулися у зв’язку з цим, зокрема про офіційну зустріч у Ватикані з главою Римсько-Католицької Церкви Його Святістю Папою Римським Франциском.
Повідомлення було взяте Синодом до відома, відзначивши важливість звершення першого офіційного паломництва Предстоятеля ПЦУ разом з ієрархами, духовенством та вірними до міста Барі (Італія) для поклоніння мощам святителя Миколая Чудотворця, служіння у базиліці святителя Миколая на престолі над його чесними мощами Божественної літургії з молитвою про перемогу і справедливий мир для України.
Вітаючи офіційну зустріч Предстоятеля Православної Церкви України з главою Римсько-Католицької Церкви Його Святістю Папою Римським Франциском у Ватикані 13 грудня 2024 року та відзначаючи її конструктивний характер, було вирішено вважати корисним продовження розвитку взаємодії між ПЦУ та Римсько-Католицькою Церквою і Святим Престолом на основі вироблених Православною Церквою засад екуменічної взаємодії.
Синод ухвалив рішення висловити подяку за допомогу і сприяння в організації та проведенні подій візиту всім причетним, зокрема Посольству України при Святому Престолі на чолі з Послом Андрієм Юрашем, Апостольському нунцію (послу Святого Престолу) в Україні архієпископу Вісвальдасу Кульбокасу, друзям України в Італії, ієрархам і духовенству РКЦ які гостинно приймали делегацію ПЦУ в Італії.
Також було висловлено сердечну подяку Преосвященному митрополиту Італійському Полікарпу та духовенству Італійської митрополії Вселенського Патріархату за допомогу і сприяння в успішному проведенні паломництва і богослужінь.
2. Заслухавши повідомлення Митрополита Київського і всієї України Епіфанія про участь Предстоятеля та представників ПЦУ в Європейській консультації у м. Варшава 9-11 грудня 2024 року щодо справедливого миру, організаторами якої були Конференція Європейських Церков та Польська Екуменічна Рада, Синод ухвалив підтримати позицію Предстоятеля, висловлену ним у виступі на Європейській консультації у Варшаві 10 грудня 2024 року, зокрема підтримати черговий заклик на адресу митрополита у Києві Онуфрія (Березовського) і тих, хто є з ним, до конструктивного діалогу без попередніх умов.
Водночас члени Синоду були змушені висловити глибокий жаль з приводу чергової демонстрації недружнього і упередженого ставлення до Православної Церкви України з боку очільників Православної Автокефальної Церкви Польщі, керівництво якої демонстративно проігнорувало важливу миротворчу екуменічну зустріч.
3. Синод розглянув звіти про діяльність єпархій Православної Церкви України за 2024 року, взявши заслухану інформацію до відома.
4. Синодальними розпорядженнями були затверджені у новому складі Календарна комісія та Комісія з міжхристиянських відносин.
5. Синод заслухав звіт робочої комісії на чолі з митрополитом Львівським і Сокальським Димитрієм, утвореної синодальним рішенням від 7 листопада 2024 року для вивчення обставин появи серед нових розписів Свято-Троїцького кафедрального собору м. Луцька, Волинська область, зображень нині живих світських осіб, що викликало спокусу в суспільстві та широкий негативний резонанс.
На виконання наданого доручення робоча комісія Священного Синоду здійснила дослідження справи на місці, з опитуванням настоятеля Свято-Троїцького кафедрального собору м. Луцька митрополита Луцького і Волинського Михаїла, духовенства собору, виконавців проєкту розписів, інших дотичних до справи осіб та подала Священному Синоду звіт.
Було встановлено, що зображення нині живих світських осіб – меценатів Свято-Троїцького кафедрального собору м. Луцька і Волинської єпархії УПЦ (ПЦУ), за ініціативою та розпорядженням митрополита Луцького і Волинського Михаїла дійсно були створені в іконографічному стилі та розміщені на висоті поряд з іконами святих, у не властивих для ктиторських зображень місці й формах, що викликало широкий негативний резонанс. Після негативного розголосу ці зображення були прибрані.
Преосвященний митрополит Луцький і Волинський Михаїл на запрошення Священного Синоду особисто під час засідання надавав свої пояснення у цьому та інших питаннях.
Звіт робочої комісії було взято до відома, з висловленням подяки голові та членам комісії, які брали участь у її роботі, за виконану працю.
Заслухавши звіт, а також за підсумками почутих від митрополита Луцького і Волинського Михаїла пояснень, подальшого обговорення, Священний Синод дійшов висновку, що розміщення на висоті серед ікон в розписах Свято-Троїцького кафедрального собору м. Луцька зображень нині живих світських осіб-меценатів є серйозним порушенням православної іконографічної традиції, яке мало негативний резонанс у суспільстві. Православна традиція визнає можливість зображення у храмі та навіть у композиції ікон осіб, які не належать до канонізованих Церквою святих, але тільки у відповідності до стилю і форм, які цілком виключають змішування цих осіб з прославленими святими.
Одноосібний стиль ухвалення керівником Волинської єпархії рішень, численні приклади свідомого виокремлення себе і очолюваної ним єпархії від повноти Помісної Церкви, що виявляється зокрема у використанні не властивих сучасній українській православній традиції богослужбових предметів, численних фактах ігнорування архієреєм у своїй діяльності 34-го Апостольського правила, зокрема і через одноосібну взаємодію, без відома і благословення Предстоятеля, з главами інших Церков, у свідомому ігноруванні низки норм Томоса про автокефалію, що стає причиною несправедливих нарікань на адресу всієї ПЦУ, – це та інше приводить до шкідливих наслідків, стаючи причиною до спокус.
Відтак, Священний Синод, за підсумками братнього обговорення та за сукупністю висловлених до діяльності митрополита Луцького і Волинського Михаїла зауважень, керуючись п. 26 розділу IV Статуту (Положення) про управління ПЦУ, оголосив митрополиту Луцькому і Волинському Михаїлу догану із закликом виправити допущені порушення і не робити нових, переглянути своє невідповідне ставлення до виконання канонічного обов’язку і даної під присягою обіцянки підтримувати церковну єдність, мати щиру однодумність у словах і діях із Предстоятелем та єпископатом Помісної Церкви.
Зважаючи на те, що протягом понад п’яти років митрополит Михаїл виявився не спроможним організувати роботу Синодальної Комісії у справах монастирів та чернецтва, свідомо ігноруючи свої обов’язки голови комісії не проводив її засідання – Синод вирішив звільнити його від головування та членства у зазначеній Синодальній Комісії із засвідченням від Священного Синоду незадоволення невиконанням дорученого митрополиту Михаїлу послуху.
6. За поданням Митрополита Київського і всієї України Епіфанія про утворення Синодальної Комісії у справах монастирів та чернецтва у новому складі – у зв’язку з тим, що у попередньому складі вона протягом понад п’яти років не виконувала ніякої роботи, – Синод вирішив затвердити запропонований новий склад зазначеної комісії, обравши її головою архієпископа Вишгородського Агапіта, намісника Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва.
7. Відповідно до подання Синодальної Календарної комісії були внесені зміни до Церковного календаря Православної Церкви України щодо пам’ятних дат, днів вшанування окремих святих та їхнього іменування.
8. Заслухавши рапорт митрополита Білоцерківського Євстратія, голови Синодальної Богословсько-літургічної комісії, щодо надання благословення для церковного вжитку для новостворених на основі існуючих богослужбових текстів чину благословення нежитлового приміщення та чину освячення антимінсів одного чи багатьох разом, Синод благословив ці чини.
З метою впорядкування випадків поширення і використання в Церкві нових, авторських текстів богослужбових послідувань і молитов, які не були вивчені на предмет відповідності вченню Церкви, правилам складання таких чинів і молитов та усталеним нормам богослужбової української мови, Синод зобов’язав попередньо передавати такі тексти на розгляд до Синодальної Богословсько-літургічної комісії для подальшого висновку і пропозиції рішення Синоду. Було також встановлено, що в Православній Церкві України поширювати та використовувати новостворені молитовні тексти, які не отримали належного церковного благословення, заборонено.
9. Синод надав благословення на відкриття двох монастирів та призначив їхніх керівників.
Всі рішення Священний Синод, після детального обговорення, затвердив одноголосно.
На цьому засідання було завершене.
За матеріалами пресслужби Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ)
Пресслужба Вінницько-Барської єпархії УПЦ (ПЦУ)
