"Часто пропагандисти московського патріархату стверджують, що люди до ПЦУ не ходять і храми стоять порожні. Не буду говорити за всіх, але можу розказати за Спасо-Преображенський кафедральний собор м. Вінниці. За минулі вихідні тільки я охрестив 10 чоловік, ще двоє хрестин звершив серед робочого тижня. Загалом тільки за вихідні в соборі охрестили дванадцять дітей.
Як правило на вихідні дні бажаючих хреститися або вінчатися така кількість, що доводиться записувати людей на десяту годину, хоча раніше звершувати треби починали після пізньої Літургії, об одинадцятій годині. Це тільки, те що стосується Таїнств, а тих, хто протягом дня звертається до чергового священника з індивідуальним проханням помолитися, або поспілкуватися на хвилюючі людину духовні теми, в десятки разів більше.
Також щосереди, щочетверга і щоп'ятниці в соборі проходять катехізичні бесіди для майбутніх хресних батьків та наречених. На цих бесідах ми, священники, намагаємося в стислій формі донести людям основи православної віри, духовності та побожного життя. Це унікальна можливість вживу поспілкуватися з молодою частиною світського суспільства. Я щоп'ятниці проводжу бесіди з майбутніми хресними батьками і можу сказати, що кількість присутніх іноді доходить до тридцяти чоловік. Минулого року катехізацію пройшли 1225 чоловік, і лише в соборі охрещено 355 чоловік. Також в соборі діє молодіжно-дитячій хор і недільна школа для дітей. Кожного дня правиться Божественна Літургія. Життя в соборі вирує.
Окрема тема - це парафіяльне життя. Кількість релігійних громад, які бажають залишити РПЦвУ і долучитися до Помісної Церкви, перевищує кількість самого духовенства єпархії. Навіть соборні священники вимушені опікуватися парафіями, аби люди не залишилися без церковних Таїнств. Звісно, це тимчасове явище. Бог дасть, і ситуація врегулюється. А що найголовніше, це те, що самі люди хочуть молитися, хочуть щоб частіше звершувалися богослужіння в їхніх храмах. Це свідчить про те, що громади, які послідували Томосу і долучилися до ПЦУ, живі і перспективні. А це вщент розбиває брехливі твердження рупорів московського патріархату, що люди, які залишили їхню структуру, є "невіруючими" і "нецерковними", а храми залишаються порожніми."