Митрополит Симеон відвідав храми та історичні місця столиці Сербії
19 жовтня митрополит Вінницький і Барський Симеон, який здійснює паломницьку поїздку по Балканським країнам і в даний час знаходиться в Сербії, після візиту до Патріарха Сербського Іринея, відвідав кілька храмів Белграда. Владику супроводжували клірики Вінницької єпархії.
Перш за все, паломники відвідали собор святого апостола і євангеліста Марка. Храм побудований в 30-і роки ХХ століття на місці невеличкої дерев'яної церкви Сан-Марко. Місце, на якому побудована церква, пам'ятне: саме тут князь Мілош і турецький уряд в 1830 р підписали угоду, якою визнавалося існування сербської автономії.
Як розповів митрополитові Симеону один зі священиків, котрий зустрів паломників в храмі, будівля церкви святого Марка досягає більш 60 м в довжину, 45 м в ширину і 60 м в найвищій точці (головний купол до хреста). Всього храм може вмістити до 2000 віруючих. Зовні церква вражає безліччю елементів - куполів різних розмірів, дзвонів. Усередині її до цих пір частково ведуться будівельні роботи - в основному, в частині декорування і інтер'єру. Тому, наприклад богослужіння, включаючи літургії, зараз відбуваються поза вівтаря. У самому вівтарі ведуться роботи.
Паломники відвідали музей ікон, розташований в самому храмі. У музеї велика (кажуть, це найбільша в Сербії) колекція ікон, написаних в XIII-XIX століттях. Серед різних ікон, представлених на виставці, увагу паломників звернув на себе образ Божої Матері, привезений з Ефіопії. На цьому образі лики Христа і Божої Матері мають африканські риси і темний колір шкіри.
Митрополит Симеон відвідав крипту собору, де поховані останки останнього короля з династії Обреновичей - Олександра з родиною. У самому ж соборі поховано кількох видатних діячів Сербії: царя Стефана Уроша Душана Неманича, патріарха Германа.
Поруч з церквою Святого Марка розташований невеликий російський храм, який також відвідав митрополит Симеон з супутниками. Свято-Троїцька церква була побудована російськими емігрантами в 20-ті роки минулого століття. При закладці фундаменту в основу церкви було покладено землю з Росії. У цьому храмі були поховані останки генерала Петра Врангеля - таким чином був виконаний його заповіт поховати його тіло в землі православної держави. В кінці 90-х церква була сильно пошкоджена під час бомбардувань Белграду і була відновлена у 2007 році.
В цей же день вінницькі паломники відвідали храм святого Сави. Тут до митрополита Симеона приєднався польський архієрей, який в цей же час відвідує Сербію, - архієпископ Люблінський і Холмський Авель.
Про історію храму митрополиту Симеону і його супутникам розповів настоятель архімандрит Стефан. Зокрема, паломники дізналися, що собор Святого Сави, головний престол якого освячений на честь першого сербського архієпископа і національного героя Сербії святого Сави (1175-1236 роки), побудований на місці, де за наказом оттоманських правителів були спалені мощі цього святого.
Будівництво собору розпочалося в 1894 році. Після кількох десятиліть планування і численних конкурсів фактичне зведення будівлі почалося в 1935 році. У період до 1939 року було зведено стіни висотою 12 метрів. Друга світова війна перервала будівельні роботи, які були відновлені лише в травні 1986 року, коли влада дала дозвіл на продовження будівництва. У 2004 році відбулося офіційне відкриття все ще не повністю закінченого храму.
Собор святого Сави претендує на звання найбільшого православного храму світу. Висота його складає 75 метрів, що на 20 метрів вище зразка - собору Святої Софії в Константинополі (Стамбулі). Площа храму перевищує 7,5 тисячі кв. метрів.
В даний час йдуть і наближаються до завершення роботи з укладання мозаїки головного купола собору. Члени делегації Вінницької єпархії мали унікальну можливість вкласти шматочки смальти в золоту мозаїку купола. Для цього на спеціальному ліфті вони піднялися на висоту 65 метрів.
Митрополит Симеон з супутниками оглянув і нижній храм собору святого Сави, освячений в ім'я святого Лазаря Сербського. На відміну від верхнього, нижній храм повністю закінчений. Він вражає своєю красою і благоліпністю.
У цій красі є і частинка праці вінничан. Царські врата цього храму були виготовлені в церковних майстернях міста Вінниці.
Цього ж дня митрополит Симеон відвідав Нове кладовище в Белграді, де поховані люди, які емігрували з Росії під час Громадянської війни, але є і ті, що загинули в Першій світовій. Тут поховані генерали і полковники царської та білої армій, а також вчені, лікарі, вчителі, архітектори та інженери, адже Белград був одним з центрів російської міграції ХХ століття. Кладовище було відреставровано і освячено Патріархом Сербським Іринеєм в 2014 році.
У невеличкій капличці на цьому кладовищі похований митрополит Київський і Галицький Антоній (Храповицький).
Серед цікавих історичних місць, які відвідав митрополит Симеон в Белграді, був королівський палац (т.зв. Старий палац) сербської династії Карагеоргієвичів.
Будівництво цього двоповерхового будинку в сербсько-візaнтійському стилі було зaкінчено в 1929 р. Фaсaд обкладений добре відомим білим мармуром, привезеним з Адріатики, з острова Брaч. Тим самим мармуром обкладений і Білий дім у Вaшінгтоні. Стaрий палац має кілька віталень в стилі Ренесaнсa і Бaрокко. Mеблі збереглися з того часу і нaлежать до різних епох.
Під першим поверсі знаходять курильні сaлони, більярдна і один з перших в Сербіі кінозaл (яким користувався Йосип Броз Тіто). Під час відвідання цього кінозалу гості мали можливість посидіти у тим самих кріслах, у яких свого часу часу сиділи сам Броз Тіто та відомі особистості того часу, серед яких зокрема була королева Англії. Російський aрхітектор Миколaй Крaснов використовував в плануванні цих приміщень у тому числі й давньоруський стиль, в якому побудовані кремлівські пaлaти.
Королівський палац колонадою пов'язаний з палацовою каплицею, присвяченою Святому апостолові Андрію Первозванному, захиснику цього будинку, а побудована вона в стилі церкви в Студениці.
Прес-служба Вінницької єпархії
Фотоальбом на FLICKR
print the material
Галерея
