Мученик Юліан

Святий Юліан1 був священником похилого віку і жив у селі Критей, поблизу Анкіри2 в Галатії. Під час гонінь за Ліцинія, близько 320 року, він сховався в якійсь печері разом з іншими сорока двома християнами. Одного разу, коли він вийшов набрати води, його помітили язичники, які зібралися неподалік цього місця на святкове жертвоприношення богині Гекаті. Вони схопили його і привели до правителя Антоніна3. Святий відмовився видати товаришів. Тоді йому на голову наділи розпечений залізний шолом, а потім обезголовили. Тіло його було поховане поблизу джерела.


За матеріалами "Житія святих складені на Святій Горі Афон".

1. Такою є версія, що дійшла в «Константинопольському Синаксарі» (ed. Delehaye, col. 41). У «Синаксарі» святого Никодима про святого Юліана сказано, що він був молодим мирянином і жив за царювання Діоклетіана (близько 303). Дізнавшись, що Юліан ховається в печері разом із сорока іншими християнами, правитель Антонін відправив воїнів заарештувати їх. Воїни знайшли одного Юліана і силою змушували його видати товаришів. Він уперто відмовлявся і щосили кричав, щоб сподвижники почули його: «Мене заарештували, і я зазнаю мучеництва за Христа. Я не зрадив вас, хоча мене катували. Прийдіть самі і приєднайтеся до мене!» Під час допиту, бачачи, що жодні слова не діють на юнака, правитель наказав принести розпечене залізне ложе, і святий Юліан сам ліг на нього, осінивши себе хресним знаменням. Але Ангел Господній окропив ложе росою, і святий Юліан залишився неушкодженим. Тоді привели матір святого, щоб змусити його принести жертву ідолам. Але вона виявилася настільки ж твердою, як і її син, і вважала за краще, щоб він помер, але не зрадив Христа. Після цього правитель наказав відвести Юліана на гору і там відрубати йому голову. Святий звернувся до Господа з останньою молитвою, і в цей час якийсь голос сповістив, що Господь відчиняє йому двері раю. Інші юнаки, які переховувалися разом з Юліаном, теж чули цей голос. Вони прийшли на це місце і, побачивши тіло Юліана, вирішили так само свідчити про ім'я Господнє своєю кров'ю.

2. Сучасна Анкара.

3. Або Антонію.

print the material
Accessibility menu
Contrast settings
Font size
Letter spacing
Line height
Images
Font
Reset the settings