Преподобний Микола Святоша, з роду князів Чернігівських, був сином Давида Святославича, князя Чернігівського, й онуком Святослава Ярославича, князя Київського й Чернігівського, і правнуком благовірного князя Ярослава Мудрого. В деяких джерелах батько преподобного називається святим. Як відомо, Святоша княжив у Луцьку, мав жінку і дітей. 17 лютого 1106 року святий князь, залишивши сім'ю, прийняв постриг у Києво-Печерській Лаврі. Тут преподобний Микола з великим смиренням проходив послухи: три роки працював на кухні, для якої рубав дрова і носив воду, наступні три роки був привратником у монастирі. Біля своєї келії святий насадив сад. На свої кошти він побудував у монастирі храм Святої Тройці і лікарняну церкву на честь святителя Миколая, свого небесного покровителя.
Преподобний Микола першим з руських князів прийняв чернецтво. Він терпеливо переносив дорікання братів за рішучий вибір провадити життя смиренного послушника, а не гордовитого правителя. Лікар преподобного, Петро, доводив князю-подвижнику, що подвиг такого послуху зашкодить його здоров'ю. Але несподівано лікар сам захворів і зцілився лише за молитвами преподобного Миколи. Тоді Петро постригся в ченці.
Пройшовши різні послухи, преподобний Микола наклав на себе обітницю мовчання. Коли святий отримував гроші, то використовував їх на оздобу храмів, на купівлю книг, оскільки дуже любив читати, або роздавав убогим. Святий Микола був старанним миротворцем. У 1142 році він примирив Чернігівських князів з Великим князем Всеволодом. Преподобний князь мав велику бібліотеку, яку перед своєю кончиною пожертвував Печерській обителі. Православний люд шанував преподобного Миколу як за його життя, так і після блаженного упокоєння. На поховання святого зійшлися майже всі жителі Києва, а також прибули його брати. Невдовзі після кончини святого тяжко захворів його брат Ізяслав. Ігумен Печерської обителі послав йому волосяницю преподобного, коли Ізяслав її надів, то відразу зцілився. Святі мощі преподобного князя Миколи Святоші перебувають у Ближніх Печерах Києво-Печерської Лаври. Преподобний вшановується не тільки як Печерський угодник, його також зараховують до числа небесних покровителів Волинської землі.