Як оповідає Євангеліє (Лк. 1: 57-80), батьки святого пророка Іоана Предтечі праведний Захарія і праведна Єлисавета, що жили в Хевроні, досягли похилого віку, залишаючись бездітними через безплідність Єлисавети. Одного разу, коли священник Захарія приносив гарячі молитви Богу в Єрусалимському храмі, йому раптом постав Архангел Гавриїл праворуч жертовника і передрік старцю швидке народження сина, який стане провісником Месії, очікуваного Старозавітною Церквою.
Пророцтво архангела Гавриїла привело праведного Захарію в сильне збентеження. Засумнівавшись у словах Архангела, він став просити у Господа знамення, яке підтвердило б почуте. І миттєво німота вразила маловірного Захарію.
Незабаром - так само, як колись Сарра, що зачала Ісаака в глибокій старості, - дізналася і Єлисавета про народження свого первістка. На п'ятому місяці вагітності вона удостоїлася відвідування своєї родички Преблагословенної Діви Марії, яка вже носила в утробі Предвічне Немовля.
Праведній Єлисаветі, сповненій благодаті Духа Святого, першій відкрилась велика таємниця, і вона дізналась у своїй гості Матір Божу. Святий Іоан Предтеча, загравши в утробі матері, такою радістю вітав Приснодіву, яка носила Сина Божого.
На восьмий день по народженні Предтечі в дім Захарії прийшли родичі і священники, щоб за єврейським звичаєм зробити над немовлям обряд обрізання. У будинку панувала велика радість з народженням дитини з сім'ї знімалося безчестя, попущене Господом.
До цього дня належало дати дитині якесь ім'я, і гості вирішили назвати його Захарією на честь батька. Однак свята Єлисавета, сповнившись пророчого дару, наполягала на тому, щоб хлопчика нарекли Іоаном, що означає по-єврейськи «благодать». Всі були здивовані, адже такого імені ніхто не носив у їх роді. Здивування розрішив сам батько немовляти. На запитання, як же все-таки назвати дитину, він написав на дощечці: «Ім'я йому Іоан». І раптом узи, що зв'язували його мову, розв'язалися, і святий Захарія відкрив уста свої, і, подяку воздавши Господу, почав пророкувати про Месію, що явився у світ, про свого сина Іоана Предтечу Господнього і про майбутні події.
Коли народився Господь наш Ісус Христос у Вифлеємі і прийшли волхви зі сходу з розпитуваннями про народженого Царя Юдейського до Ірода, останній послав до Вифлеєма своїх воїнів, щоб вони побили там усіх немовлят чоловічої статі. Не забув він і про дитинку Іоана з Хеврона, про яку вже чув багато чудових оповідань. Замишляючи вбити хлопця Іоана, він послав у Хеврон вбивць. Однак у будинку святого Захарії нікого не виявилося. Коли почалося побиття немовлят у Вифлеємі, крик і стогони дійшли і до Хеврона. Свята Єлисавета разом з Предтечею Іоаном пішла в хевронські гори, святий Захарія в цей час виконував свої богослужіння в Єрусалимі.
Праведна Єлисавета зі сльозами молилася Богу про захист. І коли з вершини гори вона побачила, що наближалися переслідувачі, то заволала від щирого серця, звертаючись до кам'яної брили: "Горо Божа! Горо Божа! Прийми матір з дитиною!" Як оповідає церковний переказ, гора раптом розступилася, утворюючи печеру, яка приховала матір з сином.
Обурюючись на те, що праведній Єлисаветі з немовлям вдалося сховатися, Ірод вирішив помститися святому Захарії. Він послав до нього свого зброєносця з дорученням дізнатися, де знаходиться його син. У разі відмови видати сина, Ірод наказав убити праведного Захарію. Святий Захарія відповідав прибулим, що про місцезнаходження свого сина він не знає і що сам він, Захарія, не боїться смерті від рук Іродових найманців, бо вірить, що Господь прийме його душу.
За ці слова він був убитий між вівтарем і жертовником, і кров його на мармуровій підлозі зробилась, як камінь, на свідчення злочину Ірода.
За переказами, праведна Єлисавета, перебуваючи з немовлям Іоаном у печері, відчувала особливе благовоління Боже, бо прямо біля печери раптово виросла фінікова пальма, яка годувала втікачів своїми плодами, і відкрилося джерело води.
Коли минуло сорок днів з часу вбивства святого Захарії, померла і свята Єлисавета. Хлопчика, що залишився в пустелі, взяв під свою опіку Ангел Божий. Так зберігав і покривав Господь святого пророка Іоана, щоб приготував він шлях Грядущому Спасителю роду людського.