Святий Еміліан був ченцем в обителі, заснованій святим патріархом Тарасієм. Слідом за друзями і сподвижниками святим Михайлом Синадським і святим Феофілом Нікомідійським він був, своєю чергою, зведений у сан єпископа і став наступником митрополита Кизицького Миколи (після 788 р.). Еміліан показав себе гідним Божественної благодаті, яку виливав на нього Господь, і вирізнявся благодійністю та милосердям.
Святий Еміліан заперечував імператору-єретику Леву V на нараді з приводу вшанування святих ікон, що була скликана в палаці в 815 році, єпископ наполягав на тому, що якщо догматичні питання носять суто церковний характер, то їх має вирішувати Церква, а не цивільна влада. Після такого мужнього сповідання віри його відправили у заслання. Припускають, що після п'яти років утисків його було вбито людьми імператора і він приєднався до небесного сонму святих і добропобідних мучеників.
За матеріалами "Житія святих складені на Святій Горі Афон".