7 листопада 2024 року в Синодальній залі Митрополичого дому – Резиденції Предстоятеля Православної Церкви при Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі, відбулося чергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України). У засіданні взяли участь всі члени Синоду. Про це повідомляє офіційний сайт ПЦУ.
1. Синод заслухав Повідомлення Предстоятеля, Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, про візит 13 серпня 2024 р. делегації Православної Церкви України на чолі з Предстоятелем до Вселенського Патріархату для зустрічі з Його Всесвятістю Вселенським Патріархом Варфоломієм і про проведені там переговори, а також про візит до Києва делегації з трьох представників Вселенського Патріархату на чолі з Високопреосвященним Митрополитом Вінніпегу Іларіоном (Рудником), Першоієрархом УПЦ Канади, 21-29 серпня 2024 р. Були зачитані лист Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія до Предстоятеля ПЦУ щодо візиту делегації та лист Предстоятеля ПЦУ до Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія і Священного Синоду Вселенського Патріархату щодо подій і підсумків зазначеного візиту до Києва.
Синод висловив подяку Його Всесвятості Вселенському Патріарху Варфоломію за гостинну конструктивну зустріч з делегацією Православної Церкви України на чолі з Предстоятелем, Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм, а також з представниками української держави.
Була відзначена важливість подальшого підтримання взаємовідносин між Вселенським Патріархатом та Православною Церквою України відповідно до канонічного порядку, норм Томоса про автокефалію ПЦУ в дусі братньої любові, довіри та поваги.
Синодом була висловлена повна підтримка позиції Предстоятеля Православної Церкви України, засвідчена ним від імені Помісної Церкви як на зустрічі у Вселенській Патріархії, так і під час візиту делегації Вселенського Патріархату до Києва і в листі за підсумками цього візиту.
2. Заслухавши Повідомлення Предстоятеля про його Звернення від 15 серпня 2024 р. на адресу митрополита в Києві Онуфрія та всіх ієрархів, духовенства і мирян, які перебувають з ним, із закликом до діалогу задля досягнення церковної єдності, Синод висловив повну підтримку позиції, що викладена у цьому Зверненні. Зазначене Звернення відповідає позиції, неодноразово засвідченій із цього питання Помісним і Архієрейським Соборами та Священним Синодом ПЦУ.
Священний Синод глибоко розчарований повною відсутністю реакції з боку адресата Звернення, що нагадує слова Писання: «Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали; ми співали вам жалібних пісень, а ви не плакали» (Лк. 7: 32). Проте Синод не полишає надії на отримання конструктивної відповіді на Звернення та вчинення позитивних кроків як з боку митрополита Онуфрія, так і від представників очолюваної ним юрисдикції.
3. Обговоривши повідомлення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія про оголошення від імені Синоду Румунської Православної Церкви наміру утворити на території України підпорядковану Румунському Патріархату структуру, Священний Синод в дусі раніше вже ухвалених ним рішень повторно наголосив, що відповідно до канонічного порядку та за умовами, визначеними Томосом про автокефалію Православної Церкви України, всі православні церковні інституції в міжнародно визнаних, в тому числі визнаних і Румунією, державних кордонах України, повинні діяти в складі Православної Церкви України та за погодженням з нею.
Утворення на міжнародно визнаній території України без узгодження з Предстоятелем і Синодом Православної Церкви України православних церковних структур, які не визнають канонічного авторитету Предстоятеля Православної Церкви України, є порушенням канонічного порядку і суперечить Томосу. Також це має світське і міжнародне значення, адже торкається питання державного суверенітету і територіальної цілісності України.
Піклування про православних румун, які проживають на канонічній території інших Помісних Православних Церков, здійснюється Румунською Православною Церквою відповідно до угод, досягнутих щодо цього з такими Церквами, а не шляхом утворення окремих структур без консультацій і погодження з відповідними Церквами. Так само і інші Православні Церкви опікуються православними вірними, які етнічно належать до них, але проживають в Румунії, не самостійно і не на власний розсуд, але відповідно до канонічного порядку, угод і домовленостей, досягнутих з Румунською Православною Церквою.
У складі Румунської Православної Церкви для православних релігійних громад, які переважно складаються з етнічних українців, існує Православний український вікаріат з центром у Сиготі на Мараморощині (румунською мовою Vicariatul Ortodox Ucrainean din România). Вікаріат підпорядковується безпосередньо Патріарху Румунському і наділений автономією.
Православна Церква України для задоволення релігійних і національних потреб православних румун, що проживають в Україні, на таких самих засадах, як це встановлено для православних українців у Румунії, бажає у співпраці з Румунською Православною Церквою продовжити роботу над розвитком структури Православного румунського вікаріату в Україні, утворення якого отримало благословіння Синоду в 2019 р. у відповідь на побажання Священного Синоду Румунської Православної Церкви і про що тоді ж Румунський Патріархат був письмово повідомлений.
Господь наш Ісус Христос сказав: «Як хочете, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм» (Лк. 6: 31). Священний Синод засвідчує, що Православна Церква України з дотриманням канонічного порядку, визначень Патріаршого і Синодального Томосу про автокефалію, керуючись прецедентами щодо діяльності румунських церковних громад на території інших Помісних Церков, щиро і від усього серця бажає продовжити діалог з Румунською Православною Церквою для досягнення рішення, яке буде на користь усім, про що письмово проінформований Священний Синод Румунської Православної Церкви.
4. Відповідно до подання Синодальної Календарної комісії було прийняте Рішення №39 «Про внесення окремих змін до Церковного календаря Православної Церкви України» із додатком.
5. Синод заслухав повідомлення протоієрея Олександра Трофимлюка, голови Управління духовної освіти і богословської науки, про здійснений з благословіння Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія з 9 по 16 вересня 2024 року офіційний візит делегації Київської православної богословської академії до столиці Греції Афін.
Синод висловив глибоку подяку Блаженнійшому Архієпископу Афінському і всієї Еллади Ієроніму, ієрархам та священнослужителям Церкви Греції, представникам богословських та наукових установ Греції за сприяння і співпрацю.
6. Було заслухане повідомлення Преосвященного Євстратія, митрополита Білоцерківського, заступника голови Управління зовнішніх церковних зв’язків, про його участь на запрошення Федерального урядового комісара з релігійної свободи і переконань 9-10 жовтня 2024 р. у Міжнародній міністерській конференції з питань релігійної свободи та переконань у м. Берлін (ФРН) та про його участь на запрошення співпрезидента Католицько-Православного форуму митрополита Феатірського Никити (Вселенський Патріархат) 3-4 листопада 2024 р. у зустрічі православних і католицьких єпископів Європи, яка відбулася у м. Ретімно, Греція. Візити відбулися з благословіння Предстоятеля, Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
7. За поданням Преосвященного Макарія, митрополита Львівського, протоієрея Василя Луцишина було звільнено з посади ректора Львівської духовної семінарії Львівської єпархії УПЦ (ПЦУ) з висловленням йому сердечної подяки за довголітню плідну працю. Ректором семінарії призначено її інспектора протоієрея Петра Бойка, кандидата наук із богослів’я, доцента.
8. На підставі подання протоієрея Богдана Тимошенка, голови Синодального видавничо-просвітницького управління, Синод встановив ще одну посаду заступника голови управління і призначив на цю посаду ієромонаха Рафаїла (Жигала), в.о. завідувача кафедри церковно-практичних дисциплін Київської православної богословської академії.
9. Виконуючи канонічні правила щодо розмежування церковних областей, дбаючи про благо парафій та належних до них вірних, беручи до уваги прохання парафій святих апостолів Петра і Павла с. Грузевиця та Різдва Богородиці с. Водички на чолі з настоятелем протоієреєм Богданом Петрівим та парафій святого Архистратига Божого Михаїла с. Захарівці, апостола Іоана Богослова с. Лехнівка та святого великомученика Димитрія Солунського с. Перегінка на чолі з настоятелем протоієреєм Богданом Кохманом про включення зазначених парафій, які розташовані в межах Хмельницької єпархії УПЦ (ПЦУ), до складу цієї єпархії – Синод задовільнив ці прохання та благословив передати зазначені вище парафії за місцем їх адміністративно-територіального розташування зі складу Вінницько-Брацлавської єпархії УПЦ (ПЦУ) до складу Хмельницької єпархії УПЦ (ПЦУ).
10. З метою вивчення обставин появи серед нових розписів Свято-Троїцького кафедрального собору м. Луцька, Волинська область, зображень нині живих світських осіб, що викликало спокусу в суспільстві та широкий негативний резонанс, а також для надання пропозицій Священному Синоду з цього приводу, утворено робочу комісію Священного Синоду у такому складі:
– Преосвященний Димитрій, митрополит Львівський і Сокальський, голова Інституту церковної історії – голова комісії;
– Преосвященний Матфей, архієпископ Володимирський і Нововолинський, тимчасовий член Священного Синоду;
– протоієрей Богдан Гулямов, клірик Київської єпархії;
– протоієрей Леонід Бачинський, засновник «Іконописної школи Бачинського», ставропігійний клірик Київської Митрополії;
– протодиякон Владислав Демченко, член Синодальної комісії з питань канонізації святих, Вінницько-Барська єпархія.
Комісія повинна здійснити дослідження справи на місці, з опитуванням настоятеля Свято-Троїцького кафедрального собору м. Луцька, декана собору та старости соборної громади, керівників та виконавців проекту розписів, інших дотичних до справи осіб та подати Священному Синоду звіт.
11. За поданням Синодальної Комісії з питань канонізації святих було приєднано до лику місцево шанованих у Київській єпархії святих архімандрита Києво-Печерської Лаври Єлисея (Плетенецького) (+29.10.1624 р.) і встановлено день його пам’яті 29 жовтня, а також соборно в другу неділю Великого посту в день пам’яті всіх преподобних отців Печерських.
12. За поданням Синодальної Богословсько-літургійної комісії Синод надав благословіння для церковного вжитку для текстів антифонів святкових, які можуть використовуватися під час Божественної літургії замість антифонів звичайних, а також для тексту служби святителю Рафаїлу Київському.
Також від імені Священного Синоду Блаженнійший Митрополит Епіфаній привітав митрополита Львівського Макарія з минулим ювілеєм 80-ліття від дня народження. Члени Синоду проспівали владиці-ювіляру «Многії літа».
Всі рішення Священний Синод, після детального обговорення, затвердив одноголосно.
На цьому засідання було завершене.
Від Секретаріату Священного Синоду
Пресслужба Вінницько-Барської єпархії УПЦ (ПЦУ)
