Апостол від 70-х Акила

Понтійський єврей Акила оселився разом із дружиною Прискіллою (або Пріскою) в Римі, де став заробляти на життя виготовленням наметів. Можливо, він уже навернувся в християнство, коли Клавдій видав указ про вигнання всіх іудеїв зі столиці (49-50). Тоді вони влаштувалися в Коринфі незадовго до прибуття туди з Афін святого Павла. Апостол зупинився у них, працював разом з ними, тому що не хотів нікому бути тягарем (див.: Діян. 18, 1-3). Він наставив їх у таїнствах віри і, згідно з деякими думками, сам хрестив.

Усім серцем прив'язані до духовного батька, Акила з дружиною намагалися всіляко допомогти його проповіді і горіли бажанням розділити його випробування. Павло теж висловлював свою любов до них у багатьох посланнях. Наприклад, римлянам він писав: "Вітайте Прискіллу й Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі, - які голову свою поклали за мою душу, яким не я один дякую, а й усі церкви з язичників, і домашню їхню церкву (Рим. 16, 3-4)"

Коли святий Павло залишив Ахаїю і повернувся до Асії, вони приєдналися до нього в Ефесі, де їхній великий дім став місцем зібрання християн і служіння Божественної літургії. Там же Прискілла й Акила потурбувалися про християнську настанову Аполлоса, олександрійського іудея, красномовного і обізнаного у Святому Письмі, але такого, що ще не знав хрещення Ісусового (див.: Діян.18, 24-28).

Близько 58 року вони повернулися з Ефеса до Риму, де також надали свій будинок для церковних потреб. Потім знову вирушили в Ефес і перебували там у той час, коли Павло вдруге став в'язнем у Римі в ім'я Христа. Тоді апостол писав зі столиці своєму учневі Тимофію, єпископу Ефеському, просячи привітати подружжя (див.: 2 Тим. 4, 19). Там вони, мабуть, і здобули славну мученицьку кончину, обезголовлені язичниками.


За матеріалами "Житія святих складені на Святій Горі Афон".

Pоздрукувати матеріал
Налаштування доступності
Налаштування контрасту
Розмір шрифту
Міжбуквенний інтервал
Міжстрочний інтервал
Зображення
Шрифт
Скинути налаштування