Святий Кир був побожним християнином з Олександрії. Він був лікарем і водночас зціляв чимало душ, приводячи їх до Христа. Тим, хто приходив до нього, він казав: «Якщо ви не бажаєте хворіти, тримайтеся подалі від гріха. Тому що хвороба є, зазвичай, наслідком гріха». Не покладаючись лише на медичну науку й ліки, він зціляв тіло молитвою, а душі, що занедужали ідолопоклонством, повертав до життя проповіддю Слова Божого. Помітивши, що святого супроводжує успіх, язичники видали Кира суворому й жорстокому правителю міста, якому імператор Діоклетіан доручив переслідувати християн (близько 303). За мить до арешту Киру вдалося втекти. Він дійшов до кордонів Аравії, став ченцем і вельми прославився, зціливши багато людей одним лише хресним знаменням.
Слава про святого Кира дійшла до Іоана, воїна шляхетного походження родом з Едеси. Тоді Іоан вирішив залишити земне воїнство, щоб увійти у воїнство Царя Небесного. Відмовившись від усього багатства й слави світу цього, він вирушив до Єрусалима, а потім знайшов святого Кира в Єгипті, де став його учнем і сподвижником як у доброчесному житті, так і в чудотворінні.
Тим часом гоніння набирали обертів. Святі Кир та Іоан дізналися, що Сиріан, правитель Сирії, наказав схопити християнку з міста Канопа1 Афанасію та її трьох доньок: Феоктисту, Феодотію і Євдоксію, яким було відповідно п'ятнадцять, тринадцять і одинадцять років.
Святі, побоюючись, що слабкість жіночої природи і молодий вік дівчат не дозволять їм винести тортури й стануть причиною зречення від Христа, вирішили піти до Канопа, щоб підтримати мучениць. Їм вдалося проникнути у в'язницю, але там їх схопили і негайно привели до Сиріана. Той, думаючи, що видовище мук змусить жінок поступитися, вирішив піддати тортурам Кира та Іоана на їхніх очах. Але обидва подвижники залишалися непохитними і, таким чином передали святим мученицям свою чоловічу хоробрість, так що останні винесли тортури, не здригнувшись. Тоді правитель наказав обезголовити їх. Мученики без остраху разом рушили до місця страти. Після цього християни забрали їхні тіла та поклали в церкві святого Марка, що в Олександрії.
У V ст. святитель Кирил Олександрійський [11 червня], бажаючи знищити залишки язичницького культу Ісіди в Менуфісі, що поблизу Канопа, переніс туди мощі святих Кира та Іоана. Від них звершилося безліч чудес і зцілень, а церква святих Кира та Іоана стала одним із найвідоміших місць паломництва християнського світу. У VII ст. святий Софроній Єрусалимський [11 березня] був зцілений від хвороби очей явленням двох святих: святий Кир зцілив одне око хресним знаменням, а потім святий Іоан поцілував друге око і повністю повернув зір Софронію. На знак подяки святий Софроній склав розлогий опис їхніх чудес. Православні християни у молитвах завжди закликають на допомогу святих безсрібників, серед яких - святі Кир та Іоан.
За матеріалами "Житія святих складені на Святій Горі Афон".
1. Нині Абукір, передмістя Олександрії.