Святий Іоан народився у VIII столітті. Його батьківщиною було селище Партеніти. Батьки з дитинства присвятили його Богу, немов нового Самуїла.
Жителі Готії (Гірський Крим) обрали його наступником єпископа Готського: той підписав іконоборчі едикти Костянтина Копроніма і був переведений на кафедру Іраклії у Фракії (761). Потім Іоан три роки здійснював паломництво Святою Землею та Єрусалимом. Відмовившись вступати в євхаристійне спілкування з єретиками, Іоан прийняв рукоположення від католикоса Іверії (Грузії). Прибувши на батьківщину, єпископ став сповіщати істинну віру в проповідях і діяннях.
Учень святого Іоана, диякон Лонгін, відправлений ним до патріарха Єрусалимського Феодора І за підтримкою в боротьбі за Православ'я, був захоплений сарацинами на зворотному шляху і розіп'ятий на хресті. Але коли він прикликав ім'я єпископа Іоана, той з'явився перед варварами, і вони з жахом відпустили Лонгіна на свободу.
Після смерті імператора-єретика (775) святий Іоан вирушив до Константинополя, щоб постати перед імператрицею Іриною і патріархом Павлом IV. Він підніс їм збірку цитат зі Святого Письма і творінь отців Церкви про святі образи, яку надіслав йому патріарх Єрусалимський. Так єпископ переконав їх більше не зволікати і відновити шанування ікон, скликавши Вселенський Собор (787). Після цього святий Іоан повернувся в Готію.
Незабаром єпископ спробував організувати опір хозарам, але його схопили і кинули до в'язниці. Проте, йому вдалося втекти з фортеці Фулли і сховатися в Амастриді на Понті. Тут він провів чотири роки в молитві і богоугодних працях, у святого єпископа Георгія.
Одного разу, здійснюючи ранкове богослужіння, єпископ простягнув руки до неба і піднявся над землею. У такому стані він пробув до третьої години. Коли оточуючі почали питати, про що він молився, святий Іоан відповів, що в цей час його учні, які потрапили в полон у Готії, постали перед хозарським правителем, але були врятовані від смерті. Благодаттю Святого Духа, що перебувала в ньому, святий здійснив багато інших чудес і спрямовував учнів духовним шляхом, розрізняючи їхні таємні помисли.
Дізнавшись про смерть хозарського кагана, святий Іоан сказав: «Я теж відійду через сорок днів і разом із моїм переслідувачем постану на суд перед Христом». Протягом цього терміну він невпинно наставляв народ у тому, що необхідно для спасіння душі. У передбачений ним час святий мирно відійшов до Господа (близько 800).
За пророцтвом святого Іоана наступного дня в порт прибув корабель, і єпископ Георгій переніс на нього тіло єпископа в присутності всього народу, що співав славослів'я. Коли мощі святого Іоана прибули на його батьківщину, їх поклали в монастирі Святих апостолів, заснованому самим єпископом. Згодом святий Іоан неодноразово приходив на допомогу багатьом християнам, здійснюючи численні чудеса.