Святий Анфім був єпископом міста Нікомідії у Віфінії на рубежі III-IV століть. За наказом імператора Діоклетіана1 в Нікомідії було підпалено церкву, в якій загинули двадцять тисяч християн. Воістину як пастир добрий (Ін. 10, 11) він був разом із духовними чадами в цьому випробуванні, закликаючи їх покласти всі надії на Господа. Божественною милістю він тоді уникнув смерті і сховався в навколишніх горах.
Однак незабаром єпископа заарештували і привели до імператора, який жив на той час у Нікомідії. Під час допиту перед святим було розкладено страшні знаряддя тортур, але він залишився непохитним у сповіданні віри в Христа Спасителя. Тоді його піддали численним жорстоким мукам: побили різками, потім взули в розпечені металеві чоботи і змусили ходити. Потім святого Анфіма прив'язали до колеса, зламавши йому руки і ноги, а кати палили все його тіло смолоскипами. Зміцнюваний Божественною благодаттю, мученик залишався непохитним.
Немов золото, що очищається вогнем, він сяяв усе яскравіше серед страшних тортур. Святий Анфім пророкував перед царем про швидкий кінець язичницької імперії і про торжество християнства. Імператор, бачачи терпіння й упевненість блаженного Анфіма, розлютився і, роздерши свій пурпуровий одяг, наказав відрубати єпископу голову.
Від його гробниці виходили постійні пахощі, які показували всім, що єпископ удостоївся милості у Господа. Святого Анфіма шанували як покровителя Нікомідії.
За матеріалами "Житія святих складені на Святій Горі Афон".
1. У тексті «Мучеництва святого Анфіма» цю подію віднесено до часу правління Максиміана. Згідно з Євсевієм Кесарійським, істориком, гідним довіри, який жив за часів - близьких до описуваних подій, святий Анфім був однією з перших жертв переслідувань, що почалися слідом за едиктом Діоклетіана. Едикт було видано в Нікомідії 24 лютого 303 року (див. Церковна історія. VIII, 6, 6; SC 55, 13). Згідно з іншими джерелами, його було закатовано за Максиміна Дая (310). Це випливає з того факту, що святий Лукіан Антіохійський, який перебував на той час у Нікомідії, повідомляв про мученицьку кончину святого Анфіма в листі до Антіохійської Церкви (див.: Пасхальна хроніка; PG 92, 689).