Священномученик Фока, єпископ Синопський, жив наприкінці І - початку ІІ століття, у період гонінь, розпочатих римськими імператорами на християн. Народився він у місті Синопі на південному березі Чорного моря. Його батьків звали Памфіл і Марія. З юних років святий Фока був відзначений як Божий обранець. Будучи зовсім молодим, він зціляв людей і виганяв з них бісів. Коли він змужнів, християни Синопа за доброчесне життя обрали його єпископом. Святитель Фока ревно проходив єпископське служіння, невпинно повчав паству, привів до віри в Христа багатьох язичників. Господь готовив йому мученицький вінець і сповістив про це в чудесному видінні голуба, який тримав у дзьобі вінець із квітів. Поклавши вінок на голову обранця Божого, голуб сказав людським голосом, що чаша святого наповнилася і її слід випити.
За часів імператора Траяна святитель Фока був схоплений правителем Африканом, його примушували при- нести жертву ідолам. Коли святитель відмовився, його прив'язали до дерева й почали катувати. Святитель мужньо переносив страждання, і благодать Божа зміцнювала його. Потім мучителі поклали страждальця на розпечений лист заліза, але він негайно охолов: духовна сила, якою наповнився святий, перемогла силу вогню речовинного. Із усіх катувань святитель Фока виходив переможцем, кати бачили довкола нього ангельське воїнство й Небесне світло. Навіть у муках святий був радісний, тому що переживав їх як співстраждання Спасителю. Нарешті священномученика Фоку кинули в розпалену баню, де він у молитві преставився до Бога. Кончина святителя Фоки сталася у 117 році. Християни взяли його останки і з честю поховали їх. Біля труни святого єпископа Синопського відбувалося багато чудес.
22 липня святкується пам'ять перенесення чесних мощей священномученика Фоки, єпископа Синопського, з Понта у Константинополь. Святкування пам'яті блаженної кончини святителя відзначається Святою Церквою 22 вересня.