Святий Іоан народився близько 1300 року в сім'ї грецьких купців із Трапезунда. Під час торговельної подорожі Чорним морем капітан корабля, непримиренний католик, недружелюбно відгукувався про православне сповідання Іоана та намагався, але не зумів навернути юнака в католицтво. Корабель прибув до Левкополя, що перебував тоді під татарським пануванням. Капітан сказав правителю міста, що під час плавання молодий чоловік під присягою заявив про бажання приєднатися до їхньої релігії.
Правитель зрадів і наказав привести юнака. Він пообіцяв йому всілякі блага і почесті за зречення від Христа і жертвопринесення сонцю, вогню і зіркам. Здогадавшись, що це підступи капітана, Іоан відповів: «Я не хочу відрікатися від Христа, бо як моє серце може відокремитися від Сонця Правди і від Сходу Вишнього, щоб повернутися в темряву невідання? Те, що тобі про мене говорили, - всього лише брехня й обман недоброзичливця. Я не хочу нехтувати добротою, яку ти до мене виявляєш, але й не можу зректися Христа - Світла світу». Правитель розгнівався і наказав піддати святого жахливим тортурам.
Під час мук святий сповідник не переставав віддавати хвалу Богові за те, що Він визнав його гідним перенести такі випробування. Бачачи, що міцність його віри невичерпна, мучителі привели Іоана до правителя, який знову спробував спокусити його обіцянками. «Не турбуйся про рани на моєму тілі, - відповідав мученик, - бо тільки через випробування здобуваються вічні блага. Врятується тільки той, хто перетерпить до кінця. Нехай Господь освятить і увінчає мене за ті страждання, що я терплю, сповідуючи Христа!» Ці слова розпалили лють судді, і він відправив Іоана до в'язниці. Наступного дня святий, виявивши непохитну твердість, був прив'язаний до коня, який протягнув його вулицями міста. Тіло мученика було подерте об придорожнє каміння. Якийсь іудей, який радів цьому видовищу, оголив меч і відтяв Іоану голову.
Наступної ночі над тілом, кинутим посеред дороги, з'явилися таємничі вогні і сяючі сходи, що спускаються з небес. Три блискучі чоловіки у священницькому одязі здійснили над ним кадіння. Юдей, який став свідком цього видіння, натягнув тятиву лука, щоб вбити священників, його тут же паралізувало, і він залишився нерухомим на всю ніч.
Дізнавшись про це, правитель дозволив християнам здійснити поховання святого мученика. Капітан судна, який видав Іоана правителю міста, вночі спробував заволодіти святими мощами, щоб відвезти їх у свою країну. Але священник храму на цвинтарі був попереджений про це уві сні святим Іоаном. Зібравши безліч вірян, він укрив тіло в міській церкві. Там у наступні сімдесят років паломники вшановували славного мученика, і від його мощей сталося багато чудес.
У 1402 році князь Молдо-Валахського князівства Олександр Добрий почув розповідь про чудеса святого Іоана. Він наказав перенести чесні мощі в Сочаву (Сучаву). При великому скупченні народу мощі мученика було перенесено до столиці Молдавії, яку Константинопольський Патріархат незадовго до того визнав митрополією. Відтоді святий Іоан вважається покровителем цієї країни.
За матеріалами "Житія святих складені на Святій Горі Афон".