У грецькому часослові 1838 року так пояснюється походження цього свята: «Через хвороби, що досить часто бували у серпні, здавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги й вулиці для освячення місць і відрази хвороб. Напередодні (13 серпня), виносячи його із царської скарбниці, починали на святій трапезі Великої церкви (на честь Святої Софії Премудрості Божої). З теперішнього дня й далі до Успіння Пресвятої Богородиці, творячи літії по всьому місту, пропонували його потім народу для поклоніння. Це і є походження Чесного Хреста».
З Візантії разом з грецьким духовенством, яке довгий час очолювало церковну ієрархію у Київській Русі, свято перейшло й до нас.
Звідси ж і звичай здійснювати на ранній свята винесення з вівтаря хреста, прикрашеного квітами, і поклоніння перед ним.