Протоієрей Димитрій Пасічник: особисті враження.
22 червня у Вінниці пройшли Єпархіальні збори Вінницько-Барської єпархії, на яких відбулись вибори делегатів для участі в Помісному соборі Православної Церкви України.
Під час зібрання митрополит Симеон звернув увагу на те, що коли він долучився до ПЦУ, очолювана ним єпархія налічувала 30 парафій, тепер же їх близько 130 ( 125 - і це тільки ті, які провели збори та мають свої храми або пристосовані приміщення, крім тих, що знаходяться в процесі долучення до ПЦУ).
ПЦУ стала євангельським "гірчичним зерном" - коли маленька зернина (ідея української автокефалії) швидко зростає та набирається сили. І ця ідея має Боже благословіння, адже справа розбудови помісної Православної Церкви має успіх.
Дуже часто, з точки зору УПЦ (в єдності з МП), ідея автокефального українського православ'я сприймається, як щось несерйозне, тимчасове, політичне й апріорі неправильне. Вкотре переконуюсь, що такі думки були і є оманливими. УПЦ, тримаючись за зв'язки з Російською Православною Церквою, знищує весь той потенціал, яким володіла в 90-х та 2000-них роках та який отримала завдяки покійному блаженнійшому митрополиту Володимиру (Сабодану) й багатьом іншим. І для мене особисто, це дуже сумно!
Під час проведення зборів, з поміж іншого, запам'ятались дві людини, які вразили своєю жагою до розбудови ПЦУ:
Один чоловік, попросивши слово, звернувся до духовенства з проханням займатись більш активно місіонерською та просвітницькою діяльністю, адже дуже багато православних є такими лише за назвою й своєї віри добре не знають. Люди часто навіть не знають, які свята святкують: "Немає ніякого Водохреща, а є БОГОЯВЛЕННЯ, немає Івана Купала, а є РІЗДВО ІВАНА ПРЕДТЕЧІ" і т.д. І це слова чоловіка - мирянина, який разом з громадою, лише близько пів року, як тільки долучились до ПЦУ, а раніше в церкві бував нечасто .
Запам'яталась також педагог, яка розповіла про те, як раніше в храмі (доки він належав УПЦ) бувала лише на Пасху та поминальні дні, тепер же бере активну участь в житті релігійної громади і волонтерською діяльністю займається, й проскурки для храму випікає.
Дивлячись на цих людей, розумієш, що перспектива розвитку - виключно за дійсно українською церквою - ПЦУ.
Все ж російське, чи навіть проросійське, в незалежній Україні перспективи існування та розвитку не має!